До уваги!...
РЕКОМЕНДОВАНІ ЗАХОДИ В МЕЖАХ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО МІСЯЧНИКА ШКІЛЬНИХ
БІБЛІОТЕК У ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ
СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ:
✔
тематичні (віртуальні) книжкові виставки, відеоогляди: «Календар долі
української мови»; «Українська мова – мудрості криниця»;
✔
презентації українських книжок та зустрічі з їхніми авторами: «Магія рідного
слова»; «Мовна мозаїка»;
✔зустрічі
з мовознавцями та громадськими діячами: «Єдина мова – нація єдина»;
✔презентація
вебсайтів українських журналів «Українська мова», «Українська мова і література
в школі», інших інформаційних ресурсів з популяризації української мови;
✔мовознавчі
спілкування: «Прадавність української мови»; «З рідним словом міцніє держава»;
✔вікторини:
«Не бійтесь заглядати у словник…»; «Цікава граматика»; «Таємниці мови»;
✔лінгвістичні
та мовознавчі ігри/квести/турніри/ конкурси: «З історії української
писемності»; «Цікаві факти про українську мову»; «Українські прислів’я та
приказки»; «З історії слів»; «Країна мовних цікавинок»; «Мовограй», «Українська
на щодень», «Мовні родзинки»; «Мовний батл»; «Нестандартно про мову»;
✔години
критичного мислення: «З рідною мовою ми – українці»; «Нації вмирають не від
інфаркту. Спочатку їм відбирає мову» (Ліна Костенко)
✔мовний
майданчик (цикл заходів з популяризування української мови та літератури):
бесіди (дискусії, виховні години, години спілкування): «Мова – духовний скарб
нації»; «Щира розмова про рідну мову»; «Нам українською судилось говорити»;
свято рідної мови: «Мов джерельна вода – рідна мова моя»; літературні вечори:
«У мові моїй краса й неповторність»; «Бринить, співає наша мова, чарує, тішить
і п'янить» (Олександр Олесь); «Я в серці маю те, що не вмирає» (Леся Українка);
✔
слайд-презентації: «Мандрівка в країну писемності»; «Мова – дзеркало душі
нації»;
✔круглий
стіл з батьками та учнями: «Мовні традиції моєї родини»;
✔творчі
зустрічі з письменниками рідного краю: «О мово моя, душа голосна України»;
✔буккросинг
(книгообмін) «Передай книжку другу»;
30 вересня ‒ Всеукраїнський день бібліотек
Щороку в Україні 30 вересня відзначається Всеукраїнський день бібліотек, встановлений згідно з Указом Президента України від 14 травня 1998 року, з метою підвищення ролі книги у суспільному та культурному житті, привернення уваги широкої громадськості до проблем бібліотек, до потреб і соціального статусу бібліотекарів.
Дата святкування є щорічною та не змінюється з року в рік. Бібліотеки – один з інструментів нашої цивілізації, який вже багато століть доводить свою ефективність у процесах збереження, накопичення і передачі людських пізнань. Перші бібліотеки в Київській Русі почали відкриватися при церквах і монастирях після ухвалення в 988 році християнства. Найбільшою і найбагатшою у той час була бібліотека Софії Київської, заснована у 1037 році Ярославом Мудрим. У цілому в бібліотеці налічувалося до 900 томів рукописних книг ‒ грандіозна для середньовіччя кількість. Книги, які виходили з майстерень Софійського собору, стали основою інших бібліотек, зокрема величезної бібліотеки Печерського монастиря, яка з кінця ХІ ст. стала найбільшим центром культурного життя Київської Русі. Під час монголо-татарського нашестя книги загинули у війнах і пожежах. З тих часів збереглися лічені екземпляри бібліотеки Софії. Найвідоміші: Рейнське євангеліє (яке донька Ярослава Мудрого Анна вивезла до Франції з Києва). На цій книзі приносили присягу французькі королі, а нині дають клятву президенти Франції, Остромирове євангеліє (1056-1057), два Ізборники 1073 та 1076 рр., Мстиславове євангеліє XII ст. У Західній Україні активний бібліотечний рух починається зі створення галицько-волинського князівства (приблизно з ХІІІ ст.). При дворі князя Володимира Васильковича ‒ книжника і філософа ‒ існувала величезна книжкова майстерня. З появою книгодрукування в середині XV ст. відбуваються значні зміни у всьому європейському книговиданні й, звичайно, у бібліотечній справі. Значний розвиток бібліотеки набули в XVI ст., Великі книгосховища з'явилися при школах в Острозі й у Львові. У XVII ст. організована бібліотека Київської академії. У XVIII ст. значні бібліотеки мали заможні благородні пологи, козацька старшина, єпископи, монастирі, різні школи. У 19 столітті бібліотеки почали ставати доступними для всіх людей: у 1829 році місцевою інтелігенцією було засновано публічну бібліотеку в Одесі, у 1866 році – в Києві, у 1886 році – в Харкові. У радянські часи бібліотечна справа стала частиною державної політики. На початку російської агресії в Україні налічувалося близько 15 тисяч бібліотек, послугами яких щороку користувалися більше як 11 мільйонів українців. Бібліотеки в умовах повномасштабної російської агресії не лише не припинили свою діяльність, а й згуртувались, мобілізували всі наявні ресурси задля надання волонтерської, соціальної, психологічної та інформаційної підтримки тим, хто цього потребує, особливо ЗСУ, територіальній обороні та вимушеним переселенцям з окупованих територій. Одна з таких бібліотек – Наукова Бібліотека ДБТУ. У ній зібрана велика кількість книг різних років видання та із багатьох дисциплін. На часі Наукова бібліотека ДБТУ є тим місцем, де весь колектив діє спільно: працює на своєму робочому місці, спасає та упорядковує фонд книгозбірні, тримаєте інформаційний фронт і з усією стійкістю й волелюбністю наближає нашу велику мрію ‒ Перемогу! Всеукраїнський день бібліотек – це справжній день єдності бібліотекарів, читачів і всієї громадськості, що розуміють вагу і значення бібліотек в житті України.
Бібліотека — це одне з найдавніших культурних надбань людства, суть якого є незмінною протягом всієї історії.
Бібліотеки на нашій землі почали створювати ще за часів Русі — в IX-XI століттях. Найчастіше зібрання книг розміщувалися в монастирях, церквах та школах, а їхнім наповненням займалися князі та церковні діячі. Окрім книг, у бібліотеках зберігалися державні документи та їхні копії.
Київський князь Ярослав Мудрий, син Володимира Великого, вважав збирання книг вкрай потрібною справою, тому в 1037 році відкрив при соборі Святої Софії державну бібліотеку.
В період XIV-XV століть з’явилися університетські бібліотеки. А за часів Просвітництва (18 - 19 століття) грошовою підтримкою бібліотек почали опікуватися державні органи. В процесі розвитку бібліотек в Україні не останнє місце займала і громадська ініціатива — в 1829 році місцевою інтелігенцією було засновано публічну бібліотеку в Одесі, 1866 року — в Києві, 1886-го — в Харкові.
В короткий час державності України після подій 1917 року, попри важкі політичні та економічні обставини, бібліотекам надавалося багато уваги — було прийнято три важливих закони, які регулювали роботу цієї сфери, а також засновано Національну бібліотеку Української держави. Але із захопленням України, починаючи з 1919 року, радянська влада в Україні посилила державне управління бібліотечною справою. З 1923 року почала діяти особлива інструкція, яка зобов’язувала знищувати книги, які не відповідали комуністичній ідеології.
І лише після здобуття Україною незалежності в 1991 році розвиток бібліотек в суспільному житті став вільним від комуністичної ідеології, що дало нові можливості для створення та розвитку нових бібліотек з новими світовими цінностями та стандартами.
Підписатися на:
Коментарі (Atom)