Святкуємо!
-З Новим роком!
- З новими хорошими книгами!
- А старі куди? ..
- А старі - на новорічну ялинку!
Читай сам, читай разом з батьками!
Книги про Різдво та Новий рік, зимові казки та історії
Зима… Новий Рік… Різдво… Вони завжди зачаровують дитини якоюсь таємницею. Діти люблять слухати і читати казки про зимові свята. Наводимо список книжок про зиму, Новий Рік і Різдво, які варто прочитати дітям:
1. Народні казки: “Морозко, Два Морози, Рукавичка, Снігуронька”
2. Г.-Х. Андерсен “Снігова королева”
3. Вільгельм Гауф “Лускунчик і Мишачий король”
4. Сергій Козлов “Зимова казка”
5. Самуїл Маршак “12 місяців”
6. Іван Бажов “Срібне копитце”
7. “Різдвяний вертеп”
8. Жвалевський, Пастернак “Правдива історія Діда Мороза”
9. Джудіт Керр “З Новим роком, Мяумі!”
10. Кейт Месснер “На снігу і під снігом”
11. Ольга Колпакова “Наступний!”
12. Лана Ра “Де живе святий Миколай”
13. Віктор Ярош “Пригода Діда Мороза”
14. Чарльз Діккенс “Різдвяні повісті”
15. Юстейн Тордер “Різдвяна містерія”
16. Клівленд Еморі “Кіт на Різдво”
17. Сьюзан Войцеховські “Різдвяне диво містера Тумі”
18. Галина Єгоренкова “Книга Нового року і Різдва”
19. Джанні Родарі “Планета новорічної ялинки”
20. Грэм К. “Родимый дом”
21. Вестли А.-К. “Рождество”
22. Зощенко Михаил “Ёлка”
23. Катаев Валентин “Ёлка”
24. Куприн А. “Бедный принц”
25. Лагерлеф С. “Легенды о Рождественской Розе”
26. Метерлинк М. “Синяя птица”
27. Пермяк Евгений “Волшебные краски”
28. Топелиус С. “Зимняя сказка”; “Как тролли на свой лад Рождество спавляли”
29. Ги де Мопассан “Сочельник”
30. О.Генри “Дары волхвов”
Святкуємо!
Казка про святого Миколая
Був тихий зимовий вечір десь у середині грудня.
На великому ліжку сиділи мама з маленькою дівчинкою Софійкою.
Їй вже було аж два рочки, і маленька дуже любила, коли матуся розповідала їй казочку.
Та сьогодні мама розказувала не звичайну казку, а легенду про святого Миколая, адже через кілька днів свято і Миколай має принести Софійці подарунок, бо вона була дуже слухняною дівчинкою.
- Святий Миколай, - розпочала матуся, - захисник всіх подорожніх і дітей.
Давно-давно, жив хлопець Миколай. Був він сирота. Його батько й мати померли, залишивши синові велике майно.
Мав Миколай дуже добре серце і хотів допомогти всім довкола.
Під покровом ночі Миколай брав на плечі мішок з харчами, грошима і одягом та йшов до осель бідняків. А там підкидав подарунки у вікна.
Дуже любив він дітей, тому вони найпершими отримували подарунки.
Але не забував і про вдів, сиріт і інших нужденних.
Минули роки. Миколай став священником, а далі і єпископом. Всі шанували і любили його за доброту, за ласкавість і мудрість. А про діток він і далі не забував. Як тільки довідувався, що якась дитина в біді, зараз ішов до неї з потіхою й подарунками.
Коли помер Миколай і його душа стала перед Господнім престолом, Господь спитав:
-Чого бажаєш, мій Миколаю, в нагороду за добре життя на землі?
- Нічого не бажаю, - відповів Миколай, - тільки дозволь мені, Боже, сходити час від часу з неба на землю й відвідувати дітей.
Усміхнувся ласкаво Господь і сказав:
- Знав я, яке буде твоє прохання. Щороку в день своїх іменин зможеш сходити на землю.
А на землі пам'ять про Миколая не завмерла. Всі пам'ятали про його добрі діла, про його святе життя, і тому Церква його святими назвала.
Та й на небі Миколай не сидить та відпочиває: він то подорожніх від хуртовини рятує, то пожежу допомагає гасити, то на морі шторм зупиняє. Допомагає людям, як може.
У ніч з 18 на 19 грудня в оселі, де живуть діти, нечутно приходить Миколай і так само нечутно кладе переважно під подушки, а іноді у черевички сплячої малечі жадані дарунки. І що характерно - саме ті дарунки, які собі намріяли слухняні хлопчики й дівчатка.
Взагалі-то напередодні чарівної ночі потрібно написати лист-прохання до святого, покласти записку на вікно і сподіватися на здійснення мрії: Чи то Ангел, чи то яка пташка той лист забере. І Миколай точно знатиме, чого від нього сподіваються. Але якщо малюк ще цілком не писемний, то святий і так здогадається.
А що чекає неслухняних? Ну, таких в Україні геть мало. Якщо трапляються, то їм дістається різочка, але тоненька і не довга. А якщо мама й тато дуже попросять Миколая, то попри різочку святий все ж покладе бодай цукерку чи помаранчу. Хіба би дитина зовсім не вірила в чудо. Є ж пісенька для святого Миколая: «Ой, хто, хто Миколая любить, ой, хто, хто Миколаю служить, тому святий Миколай у всі часи помагай».
Коли матуся закінчила розповідь, Софійка сонно посміхнулась і заснула.
А вранці прокинулась з гарним настроєм - їй наснився святий Миколай, який запитував, що подарувати цій маленькій красуні.
Софійка попросила, крім улюблених цукерків, коника, на якому можна гойдатися.
Завтра вже свято.
Дівчинка цілий день допомагала мамі, була слухняною.
А ввечері, коли лежала в ліжечку, довго не могла заснути і чекала святого.
Тільки-но вона заплющила оченята, як до кімнати зайшов Миколай - сивий дідусь з добрими очима. Він поклав маленькій під подушку ласощі, а коника тихенько поставив біля ліжечка.
Поправив ковдрочку і вирушив далі. Бо святому потрібно було обдарувати всіх дітей!
А вранці з кімнати Софійки не почулось " МАМА!"
Там лунав дзвінкий дитячий сміх. А мама, прийшовши до донечки заспівала: "Ой, хто, хто Миколая любить..."
На великому ліжку сиділи мама з маленькою дівчинкою Софійкою.
Їй вже було аж два рочки, і маленька дуже любила, коли матуся розповідала їй казочку.
Та сьогодні мама розказувала не звичайну казку, а легенду про святого Миколая, адже через кілька днів свято і Миколай має принести Софійці подарунок, бо вона була дуже слухняною дівчинкою.
- Святий Миколай, - розпочала матуся, - захисник всіх подорожніх і дітей.
Давно-давно, жив хлопець Миколай. Був він сирота. Його батько й мати померли, залишивши синові велике майно.
Мав Миколай дуже добре серце і хотів допомогти всім довкола.
Під покровом ночі Миколай брав на плечі мішок з харчами, грошима і одягом та йшов до осель бідняків. А там підкидав подарунки у вікна.
Дуже любив він дітей, тому вони найпершими отримували подарунки.
Але не забував і про вдів, сиріт і інших нужденних.
Минули роки. Миколай став священником, а далі і єпископом. Всі шанували і любили його за доброту, за ласкавість і мудрість. А про діток він і далі не забував. Як тільки довідувався, що якась дитина в біді, зараз ішов до неї з потіхою й подарунками.
Коли помер Миколай і його душа стала перед Господнім престолом, Господь спитав:
-Чого бажаєш, мій Миколаю, в нагороду за добре життя на землі?
- Нічого не бажаю, - відповів Миколай, - тільки дозволь мені, Боже, сходити час від часу з неба на землю й відвідувати дітей.
Усміхнувся ласкаво Господь і сказав:
- Знав я, яке буде твоє прохання. Щороку в день своїх іменин зможеш сходити на землю.
А на землі пам'ять про Миколая не завмерла. Всі пам'ятали про його добрі діла, про його святе життя, і тому Церква його святими назвала.
Та й на небі Миколай не сидить та відпочиває: він то подорожніх від хуртовини рятує, то пожежу допомагає гасити, то на морі шторм зупиняє. Допомагає людям, як може.
У ніч з 18 на 19 грудня в оселі, де живуть діти, нечутно приходить Миколай і так само нечутно кладе переважно під подушки, а іноді у черевички сплячої малечі жадані дарунки. І що характерно - саме ті дарунки, які собі намріяли слухняні хлопчики й дівчатка.
Взагалі-то напередодні чарівної ночі потрібно написати лист-прохання до святого, покласти записку на вікно і сподіватися на здійснення мрії: Чи то Ангел, чи то яка пташка той лист забере. І Миколай точно знатиме, чого від нього сподіваються. Але якщо малюк ще цілком не писемний, то святий і так здогадається.
А що чекає неслухняних? Ну, таких в Україні геть мало. Якщо трапляються, то їм дістається різочка, але тоненька і не довга. А якщо мама й тато дуже попросять Миколая, то попри різочку святий все ж покладе бодай цукерку чи помаранчу. Хіба би дитина зовсім не вірила в чудо. Є ж пісенька для святого Миколая: «Ой, хто, хто Миколая любить, ой, хто, хто Миколаю служить, тому святий Миколай у всі часи помагай».
Коли матуся закінчила розповідь, Софійка сонно посміхнулась і заснула.
А вранці прокинулась з гарним настроєм - їй наснився святий Миколай, який запитував, що подарувати цій маленькій красуні.
Софійка попросила, крім улюблених цукерків, коника, на якому можна гойдатися.
Завтра вже свято.
Дівчинка цілий день допомагала мамі, була слухняною.
А ввечері, коли лежала в ліжечку, довго не могла заснути і чекала святого.
Тільки-но вона заплющила оченята, як до кімнати зайшов Миколай - сивий дідусь з добрими очима. Він поклав маленькій під подушку ласощі, а коника тихенько поставив біля ліжечка.
Поправив ковдрочку і вирушив далі. Бо святому потрібно було обдарувати всіх дітей!
А вранці з кімнати Софійки не почулось " МАМА!"
Там лунав дзвінкий дитячий сміх. А мама, прийшовши до донечки заспівала: "Ой, хто, хто Миколая любить..."
19 грудня – День святого Миколая:
історія свята, традиції, прикмети
Дзинь Дзилинь
Онлайн-гра
(Не)підкупність
Свята наближаються!
Десь на небі Миколай
Поміж хмар блукає,
Заклопотаний у край,
Бо листи читає.
Поміж хмар блукає,
Заклопотаний у край,
Бо листи читає.
Вітер ті листи несе
На хмарки складає.
А святий пів дня у шоці,
Як все те читає.
На хмарки складає.
А святий пів дня у шоці,
Як все те читає.
Бо написано в листах
Так всього багато,
Міліони побажань
На одне лиш свято:
Так всього багато,
Міліони побажань
На одне лиш свято:
Гіроскутер, Чічілав,
Лего, квадрацикла.
Хтось Айфона написав
(де дитинство зникло)
Лего, квадрацикла.
Хтось Айфона написав
(де дитинство зникло)
Ноутбук, планшет, x-box,
Ляльку, щоб ходила.
Миколай листи читав
Й голова сивіла.
Ляльку, щоб ходила.
Миколай листи читав
Й голова сивіла.
А колись часи були —
В молитвах дитятко,
Просить коника, цукерки
Чи ляльку на свято.
В молитвах дитятко,
Просить коника, цукерки
Чи ляльку на свято.
Книжці, м’ячику, мечу
Дітлахи раділи.
Подарунок із небес
Цінувать уміли.
Дітлахи раділи.
Подарунок із небес
Цінувать уміли.
І росло добро в серцях
Щирість, милосердя…
Миколай жбурнув листа
В хмару з пересердя.
Щирість, милосердя…
Миколай жбурнув листа
В хмару з пересердя.
Для дитини, у батьків,
Дивне виховання.
Пхають гроші і цяцьки
Замість спілкування.
Дивне виховання.
Пхають гроші і цяцьки
Замість спілкування.
Не прищеплюють батьки
Цінності духовні.
Діти вміють цінувать
Тільки те, що ззовні.
Цінності духовні.
Діти вміють цінувать
Тільки те, що ззовні.
Ходить добрий Миколай
Поміж хмар, і знає
Що, лиш добрим і простим
Подарунки має.
Поміж хмар, і знає
Що, лиш добрим і простим
Подарунки має.
Автор: Алла Мініна
Рідна мова!
У категорії «Найкраща книжка для дітей і підлітків» перемогу здобула «Зграя» Анастасії Нікуліної (Vivat, 2018).
Серед дорослих книжок читачі віддали перевагу «За спиною» Галі Шиян («Фабула», 2019).
«Еспресо. Вибір читачів 2019»
Список найкращих родинних книжок 2019
Про що розповідають підліткові романи
Український ПЕН назвав найкращі українські книжки 2018 року
Десять надважливих книг 2019 року
Година пам’яті «Мама, я хочу хліба…»
28 листопада у бібліотеці нашого закладу був проведений захід до річниці пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років «Мама, я хочу хліба…». Трагічні сторінки нашої історії допомогли нам згадати співробітники обласної бібліотеки для юнацтва.
Учні 8-А і 8-Б класів мали можливість послухати тематичні строки віршів про страшні події, дізнатись нових фактів, переглянути відео тих часів, багатьох зацікавила книжкова виставка «Пам'ять людська не забуде повік».
Підписатися на:
Дописи (Atom)