Увага! Акція!

 Запрошуємо до акції! 

До уваги
педагогічної і бібліотечної спільноти,
всіх інтернет-читачів! 

До 150-річчя від дня народження видатної української письменниці, найвідомішої жінки давньої та сучасної України Лесі Українки оголошується проведення мережевої акції "Вічно живий голос!".

Термін проведення: з 1 по 28 лютого 2021 року на платформі ЗапоВікі. (http://zw.ciit.zp.ua/index.php/Акція_"Вічно_живий_голос!")

Організатор акції: Комунальний заклад "Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти" ЗОР 

Координатор: Людмила Крижко, методист КЗ "ЗОІППО" ЗОР 

Якщо твори Лесі Українки знаходять відгук у вашій душі,
тоді ця акція для ВАС!

ЗАПРОШУЄМО ДО АКТИВНОЇ УЧАСТІ!!!

День Соборності!

 22 січня відзначаємо День Соборності України. 

У цей день 1919 року на Софійській площі у Києві було проголошено Акт злуки Української народної республіки і Західноукраїнської народної республіки. До справжнього об‘єднання тоді так і не дійшло, а дата назавжди лишилася маніфестом неподільності українських земель. 

Анонс

 

Пост-мотиватор!

 

Цікаво!

 Всеукраїнський рейтинг «Книжка року» заснований Костянтином Родиком та Галиною Родіною 1999 року. Він є наймасштабнішим в Україні та оцінює книжки, видані протягом літературно-книжкового сезону. Від української сучасної літератури, перекладів класики до дитячої літератури та мистецьких видань. Словом – усе, крім шкільних підручників.

Короткі списки рейтингу (за абеткою)

Книжки для малечі

• Юйя і Томас ВІСЛАНДЕР. Як Мама Му поранилася; Як Мама Му будувала хату; Ану, швидше, Мамо Му. – Тернопіль: Богдан, 32+32+32 ст. (п)
• Катерина ЄГОРУШКІНА. Скриня; Оксана ЛУЩЕВСЬКА. Ї. Особлива буква. Сер. «Про історію речей і явищ». – К.: Портал, 36+36 с.(п)
• Стейсі МАКЕЛАЛТІ. Земля: мої перші 4,5. мільярди років. – Х.: Ранок, 40 с.(п)
• Наталка МАЛЕТИЧ / Наталія ЧОРНА. Привид, який не міг заснути. – Л.: Видавництво Старого Лева, 32 с.(п)
• Марюс МАРЦИНКЯВІЧУС. Озеро загадок. – К.: Знання, 40 с.(п)
• Ервін МОЗЕР. Веселі історії на добраніч. – Чернівці: Чорні вівці, 240 с.(п)
• Настя МУЗИЧЕНКО / Оксана ДРАЧКОВСЬКА. Сни для канапи. – Х.: Ранок, 24 с.(п)
• Всеволод НЕСТАЙКО. Кузя, Зюзя і компанія. – К.: Наш формат, 48 с.(п)
• Свен НОРДКВІСТ. А що ти вмієш, Петсоне? – Тернопіль: Богдан, 24 с.(п)
• Грася ОЛІЙКО. Історія, яку розповіла Жука. – Л.: Видавництво Старого Лева, 36 с.(п)
• Ільмар ТОМУСК. Друзі Вовчика. – Л.: Видавництво Старого Лева, 26 с.(п)
• Джес ФРЕНЧ. Як допомогти їжачкові та захистити полярного ведмедя. – К.: Каламар, 64 с.(п)
• Том ШАМП. Отто великий, Отто маленький; Отто на канікулах. – Х.: Ранок, 48+32 с.(п)
• Катрін ШЕРЕР. Міська миша та сільська миша; Лоренц ПАУЛІ / Катрін ШЕРЕР. Як святкувати Різдво? – Тернопіль: Богдан, 32+32 с.(п)

* номінувалося 41 видання

Література для молодших школярів

• My ABC book. – К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 26 с.(п)
• Іван АНДРУСЯК. Нечиста сила та інші капосні історії; Сірка на порох. – К.: Наш формат, 112+136 с.(п)
• Байки Езопа в перекладі Олександра Виженка. – К.: Час майстрів, 88 с.(п)
• Сашко ДЕРМАНСЬКИЙ. Нічийний хруль; Обиральний день. – К.: Портал, 36+36 с.
• Сусанна ІСЕРН. Велика книга суперскарбів (тих, що справді важливі). – К.: Каламар, 44 с.(п)
• Василь КАРП’ЮК. Олекса Довбуш. Таємниця Сили. –– Брустурів: Discursus, 128 с.(п)
• Ред’ярд КІПЛІНГ. Тафі і Теґумай. Як кіт блукав, де заманеться. – Тернопіль: Богдан, 32 с.(п)
• Редьярд КІПЛІНГ. Чому і як? Такі собі казочки. – Х.: Школа, 240 (п)
• Андрій КОКОТЮХА. Жабеня, ставок і море. – К.: АВІАЗ, 64 с.(п)
• Мирослав ЛАЮК. Ківі Ківі. – Л.: Видавництво Старого Лева, 64 с.(п)
• Мішель ЛЕКРЬО, Селія ҐАЛЛЕ, Клеманс Ру де ЛЮЗ. Підручник відважного мандрівника. – К.: Час майстрів, 128 с.(п)
• Ася МІЦКЕВИЧ. Ася і пластиковий світ. – К.: Моноліт-Bizz, (п)
• Ростислав ПОПСЬКИЙ. Там, де блукають сни. – К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 44 с.(п)
• Світлана ТАРАТОРІНА. Оця Марія звірів малювала. – Житомир: Видавництво, 68 с.(п)
• Уляна ЧУБА. Мед і Паштет – фантастичні вітрогони. – К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 240 с.(п)

* номінувалося 44 видання

Література для школярів середніх класів

• Девід АЛЛЕН, Майк ВІЛЬЯМС, Марк ВОЛЛЕС. Getting Things Done, або Як навчитися контролювати власне життя у мінливому світі. Поради для підлітків. – К.: КМ-Букс, 288 с.(п)
• Іван ВЕЛИЧКО. Шахова абетка. – Л.: Апріорі, 64 с.(п)
• Валентина ВЗДУЛЬСЬКА. Генрі Форд; Ірина КОСТЮЧЕНКО. Вінстон Черчилль; Марія РУБАН. Марія Приймаченко. Сер. «Видатні особистості; Видатні українці». – К.: ІРІО, 128+136+128 с.(п)
• Валентина ВЗДУЛЬСЬКА. Українські диковиська; Галина ГЛОДЗЬ. Бустрофедон та інші. Коротка історія читання; Галина ТКАЧУК. Школознавство. Сер. «Нонфікшн для 7+». – К.: Портал, 80+80+56 с.(п)
• Надійка ГЕРБІШ. Ми живемо на краю вулкана; Яблука війни. – К.: Портал, 56 с.(п)
• Льюїс КЕРРОЛ. Аліса у Задзеркаллі. – К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 160 с.(п)
• Дара КОРНІЙ. Чарівні істоти українського міфу. Духи-шкідники. – Х.: Віват, 336 с.(п)
• Барбара КОСМОВСЬКА, Ґжеґож КАСДЕПКЕ. Великий вибух, або К. проти К. – Х.: Школа, 176 (п)
• Ірена ПАНАРІНА. ПтахАбетка. Українські пернаті. – Х.: Ранок, 72 с.(п)
• Джоан РОЛІНҐ. Гаррі Поттер і Келих Вогню магії. Велике ілюстроване видання; Фантастичні звірі: злочини Ґріндельвальда. – К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 464+290 с.(с)
• Роман РОСІЦЬКИЙ, Андрій БАЧИНСЬКИЙ, Богдана МАТІЯШ, Валентина ЗАХАБУРА, Ольга ВОЙТЕНКО. Коли сніг пахне апельсинками. – Л.: Видавництво Старого Лева, 328 с.(п)
• Григорій СКОВОРОДА. Байки. – Х.: Віват, 64, с.(п)
• Луї СТОВЕЛЛ. Життя онлайн. Як уберегтися від кібербулінгу, вірусів та інших халеп в інтернеті. – К.: Книголав, 144 с.(п)
• Шлях українського воїна. – К.: Балтія-Друк, 112 с.(п)

* номінувалося 62 видання

Книжки для юнацтва

• Володимир АРЄНЄВ. Заклятий меч, або Голос крові. – К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 168 с.(п)
• Кирило БУЛАХОВСЬКИЙ, Максим ГАВРИЛЮК. Розповіді про тварин і їх назви. – Л.: Апріорі, 272 с.(п)
• Крістіна де ВІТТЕ. Посібник з виживання для дівчат: про тіло, школу, кохання й інші труднощі підліткового віку. – К.: Книголав, 256 с.(п).
• Катріна ВОЛОШИНА. Боги маїсу і шоколаду. Історії з Мезоамерики; Оксана КУЦЕНКО. Лерато означає «любов». Історії з Африки. Сер. «Історія світу». – К.: Портал, 84+84 с. (п)
• Майкл ҐУДВІН. Економіка: як вона працює (і не працює) у словах та малюнках. – Л.: Ірбіс Комікси, 320 с.(п)
• Юрій ЖУРАВЕЛЬ. Знай наших. Книга І; Мазепа. Крок до правди. – Рівне: Діти Підземелля, 128+26 с.(п+о)
• Нора К., Вітторіо ҐЬОСЛЕ. Кав’ярня мертвих філософів. Філософське листування для дітей та дорослих. – К.: Новий Акрополь, 256 с.(п)
• Марина КАФТАН. Історія брехні. Як ми обманюємося. – К.: Портал, 208. с(о)
• Володимир КУЗНЄЦОВ. Вогневир. Том 1. – К.: Бугайов В.В., 304 с.(п)
• Террі ПРАТЧЕТТ. Вільні малолюдці. – Л.: Видавництво Старого Лева, 296 с.(п)
• Професії. Оптимальний довідник для планування майбутнього. – К.: Брайт Букс, 320 с.(о)
• Оксана РОМАЩЕНКО, Марлена БУШ, Світлана ВОЗІАНОВА. Підліткам про головне: Все, що цікавить хлопців та дівчат. – К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 224 с.(і)
• Тетяна СТРИЖЕВСЬКА. Химерний Київ: легенди, лякачки та цікавинки; Катерина МІХАЛІЦИНА, Станіслав ВОРНИЦЬКИЙ. Реактори не вибухають. Коротка історія Чорнобильської катастрофи; Марина КАФТАН. Історія брехні. Як ми обманюємося; Галина ГЛОДЗЬ. Залюднена планета. Як нас стало сім мільярдів; Анастасія МЕЛЬНИЧЕНКО. Українські землі до українців. Як жили давні слов’яни; Петро ЯЦЕНКО. Сила пари. Історія парових двигунів; Володимир ТИЛІЩАК. Відкривачі праісторії. Як працюють археологи; Анастасія ЛЕВКОВА. Спільна мова.  Як народжуються і живуть слова. Сер. «Нонфікшн для 11+». – К.: Портал, 144+104+160+208+128+120+112+ 200 с.(п)
• Йоанна ЯГЕЛЛО. Як дві краплі води. – Л.: Урбіно, 288 с.(п)

* номінувалося 52 видання

Свято Різдва!

 Різдво іде до хати, спішу всіх привітати!

Христос народився! Славімо Його!

Підніміть у небо очі, Бог родився серед ночі,

Щоб вселити у нас віру, християнську і для миру.

Мої любі українці, чи гуртом, чи наодинці

Схилим голову в молитві, хай прийде вже кінець битві.

Усім миром скажем: "Ні", бо не місце в нас війні,

Все лихе і нам вороже, забери від нас ти боже,

Нехай діти колядують, нехай люди всі святкують

Моя рідна і єдина просить тиші Україна!

Видатна особистість!

"Час великодушний і справедливий - він очищає пам'ять, знімає наклепи та образи з засуджених, воскрешає забутих, судить неправедних.", - Сергій Параджанов.

9 січня 97 років тому в Тбілісі народився Сергій Параджанов - видатний кінорежисер, сценарист, художник (1924-1990).

Міжнародне визнання прийшло до нього після екранізації в 1964 повісті М. Коцюбинського "Тіні забутих предків". Фільм здобув 39 нагород і 24 Гран-прі міжнародних фестивалів, увійшовши за кількістю нагород до Книги рекордів Гіннесса. Режисер-вірменин створив кінематографічний пам`ятник гуцульській культурі.

Він жив у радянську епоху, але ніколи їй не належав за своїми переконаннями. Його називали генієм митці кіно зі світовими іменами. Сам про себе казав, що він "вірменин, який народився у Тбілісі і сидів у російській в’язниці за український націоналізм".

Своїми вчителями Параджанов вважав Олександра Довженка і Андрія Тарковського.

Він славився ексцентричними витівками, розіграшами, скандалами. Про нього говорили, що він міг подарувати незнайомій людині річ музейного рівня і притягти додому іржаве велосипедне колесо. Потім усе йшло в справу – в колажі, ескізи костюмів, фільми.

Сергій Параджанов усе життя робив колажі і особливо багато в ті роки, коли йому не давали знімати. Він називав їх спресованими фільмами.

За півроку до смерті, 27 лютого 1990 року, Сергію Параджанову було присвоєно звання Народного артиста Української РСР, а в 1991 р. - Національну премію України імені Тараса Шевченка як режисеру-постановнику фільму "Тіні забутих предків" майже тридцятирічної давнини. 

Святвечір!

Коли в Україні колядують, щедрують та засівають

6 січня - православний Різдвяний святвечір, переддень Різдва за юліанським календарем. З появою на небі першого радісного вогника, який сповістив колись волхвам про народження Спасителя, можна починати святкувати.

Наші предки напередодні Різдва обов'язково клали на стіл пучок сіна – на пам'ять про ясла, в яких народився Ісус. Стіл накривали білосніжною скатертиною і розставляли на ньому дванадцять страв – за кількістю апостолів – і всі вони були пісними. А з настанням 7 січня, після півночі - на стіл дозволяється ставити і м'ясні страви.

Невід’ємним атрибутом різдвяних свят є колядки, щедрівки та посівалки, які передаються з вуст в уста вже кілька поколінь.

Останнім часом колядки та щедрівки дедалі рідше лунають у наших домівках на зимові свята, а колядників помітно поменшало. Та ми не маємо права забувати свої традиції, та ще й такі чудові!

Не варто думати, що колядки, щедрівки та посівалки – лише для дітей. Звісно, для них це свято особливе, адже вони можуть “заколядувати” собі грошенят. Утім, дорослі теж колядують, просто за це їх частують за різдвяним столом.

Отже,коли колядують в Україні

6 січня, на Святвечір, щойно зійде перша зоря на небосхилі українські родини сідають до столу. Опісля вечері в сімейному колі заводять колядки.

Коляд, коляд, колядниця,

Добра з медом паляниця,

А без меду не така,

Дайте, дядьку, п’ятака.

Одчиняйте скриньку,

Та давайте сливку,

Одчиняйте сундучок,

Та давайте п'ятачок!

Коляд, коляд, коляда!

Холод взимку не бiда.

Двері швидше відчиніть,

Нас до себе запустіть!

Всі, хто є у вашій хаті,

Будуть дужі та багаті!

На городі вродять густо

І картопля, і капуста,

Помідори й огірочки

І для сина, і для дочки.

Ось промова в нас така!

Ви ж готуйте п'ятака!

А от вітати сусідів та інших господарів з народженням Христа колядою дорослі та діти починають на Різдво, 7 січня. Тривалість Коляди відрізняється в регіонах України.

На Заході колядують 7 січня та 8 січня, яке в народі так і називають “Колядою”. На Покутті це роблять лише на Святий вечір та Різдво; на Слобожанщині та Гуцульщині – у перший день Різдва; на західному Поділлі – на другий день свят вранці.

Коли щедрують в Україні

У більшості регіонів України щедрують 13 січня – у вечір напередодні Старого Нового року. Цікаво, що щедрiвки притаманнi тiльки українскому народу. За нашими звичаями щедрують лише дiвчата та, звісно, діти. До опівночі вони мають обійти будинки, бажаючи щастя та добробуту господарям. У деяких областях щедрувати йдуть напередодні Водохреща, 18 січня.

Щедрик, щедрик, щедрівочка,

Прилетіла ластівочка,

Стала собі щебетати,

Господаря викликати:

– Вийди, вийди, господарю,

Подивися на кошару,

Там овечки покотились,

А ягнички народились.

В тебе товар весь хороший,

Будеш мати мірку грошей.

Хоч не гроші, то полова,

В тебе жінка чорноброва.

Щедрик, щедрик, щедрівочка,

Прилетіла ластівочка.

Коли засівають в Україні

І якщо щедрувати ходять тільки дівчата, то вже наступного дня посівати мають лише хлопці. 14 січня, у перший день Старого Нового року та на свято Василя Великого юні українці з давніх-давен з порога засівають дім зерном, що символізує родючість і достаток.

При цьому вважається, якщо 14 січня першою поріг будинку переступить дівчина, – це недобрий знак. Саме хлопчик має першим увійти до оселі та впустити у дім щастя, радість і мир.

Сію, сію, посіваю

Щастя, радості бажаю.

Аби вам весь Новий рік

Було краще, ніж торік!

Сію-сію-посіваю,

З Новим Роком вас вітаю,

Відкривайте сундучок

Та давайте п'ятачок!

Сію, вію, посіваю,

З Новим роком Вас вітаю!

Не на рік і не на два,

А на многії літа!

"Дідух - до хати, біда - з хати!" - історія українського символу Різдва. Дідух - це не просто українська різдвяна прикраса, це елемент української культури, який походить ще з дохристиянських часів.

На Різдво українці споконвіку плели Дідуха - солом'яний оберіг, дух предків, дідів, збереження традицій і пам'яті родини. Овес, жито, пшениця, льон - його основні складові. Традиція ставити в оселі Дідуха, походить ще з дуже давніх часів. У дохристиянських віруваннях він був утіленням бога Коляди, символом пам'яті про предків. Дідух має позитивний заряд енергії, що дає нам відчуття таємничості і с'вята.В першу чергу він символізує родоначальника роду - діда, як і всіх родичів, які жили з ним. На Святий вечір, згадували про всіх рідних , аж до сьомого покоління. Від цього і походить традиція запрошувати на Різдвяне свято, всіх кого вже немає в цьому світі разом з нами , а на ніч залишати узвар і кутю на столі. Напередодні св'ят із стебел снопа формували кілька пучків, кожен з яких окремо обмотували соломинками, або обв'язували кольоровими стрічками, збирали разом і робили пишний сніп. Знизу робили розгалуження типу ніжок, щоб дідух міг стояти. Пучки колосків зверху обрамлялися кольоровими стрічками, паперовими чи сушеними польовими квітами. Вносили Дідуха у хату в переддень Різдва і зберігали до Водохреща, потім його обмолочували : зерно висівали, а солому спалювали на дорозі. В сучасних умовах висіяти зерно можна символічно. А Дідуха ніколи не викидайте на смітник, адже прадавній сніп уособлює в собі не лише Різдво, а й безперервний зв’язок поколінь, багатство, спокій і саме життя!

Про традиції святкового столу на Святий вечір

Цікаві факти!

 

Цікаві факти про книги та бібліотеки:

1. Люди почали читати мовчки тільки в 4 столітті нашої ери. До цього людство завжди читало вголос.

2. Перша в світі газета з'явилася в Римі понад дві тисячі років тому. Вона називалася "Події дня", але в ній не було новин, тільки царські укази і оголошення. Газета листувалася від руки, і гінці розвозили її знатним людям.

3. Найстаріша друкована кольорова книжка - китайське керівництво по каліграфії і малювання, було створено в 1633 році

4. До 18 століття в деяких бібліотеках книги були прикріплені до полиць ланцюгами, досить довгими, щоб відвідувачі могли комфортно читати, але не могли винести книгу з бібліотеки.

5. Римський імператор Марк Аврелій платив поетові Оппіану по золотій монеті за кожну написаний рядок. Оппіан написав дві поеми, про риболовлі та полювання, заробивши двадцять тисяч монет.

6. Якщо кожен день читати по 10 сторінок, то за рік їх набереться 3650, а це як мінімум 12 книг.

7. 33% американців не прочитали жодної книги після того, як закінчили школу. Хоча в США бібліотек в 7 разів більше, ніж McDonald's.

8. Президент США Теодор Рузвельт читав по одній книзі в день, а Девід Боуї - 3-4 в тиждень.

9. Вираз "книжковий хробак" походить від крихітних комах, які харчуються корінцями книг.

10. Засновник компанії Nike Філ Найт дозволяє заходити до власної бібліотеки тільки тим, хто зняв взуття.

via GIPHY

11. В англійській мові є окремий термін для позначення запаху книг - бібліосміа. А страх того, що у вас не залишиться, що почитати називається абібліофобія.

12. Найвідоміший книжковий злодій, американець Стівен Блумберг, викрав 23 000 книг з 268 бібліотек, загальну вартість яких оцінили в 5 мільйонів доларів. А книга, яку в світі викрадали рекордну кількість разів - це книга рекордів Гіннеса.

13. До 1985 року американські видавництва часто використовували свинець у фарбі для друку. Тому тепер в США заборонено продавати або передавати дитячі книги, старше 33 років, без тесту на вміст свинцю.

14. У 2010 році Бібліотека конгресу США оголосила про створення Twitter архіву абсолютно всіх твітів. Однак у 2017 році було вирішено зберігати тільки суспільно важливі твітти.

via GIPHY

15. "Німецький словник" вважається найбільшим в світі. Складати його почали брати Грімм в 1854 році, далі роботу продовжили інші, менш відомі автори, і праця була закінчена тільки в 1971 році. Словник налічує 34519 сторінок і виданий в 33 томах.

16. В різний час під заборону потрапляли такі книги як "Убити пересмішника", Харпер Лі, "Лоліта", Набокова, "Над прірвою в житі", Селінджера, "1984" і "Скотний двір" Оруелла і навіть "Пригоди Гекельберрі Фінна" і " Гаррі Поттер".

17. Лише 2% книг в світі продаються накладом понад 500 000. примірників. Середній тираж книг в Україні – 3000 примірників.

18. У своїх книгах Вільям Шекспіра в 10 разів частіше писав слово "любов", ніж "ненависть".

via GIPHY

19. Під час читання майже 50% часу наші очі дивляться на різні літери. При цьому лінії погляду можуть, як розходитися в різні боки, так і перехрещуватися.

20. Нейропсихологи сходяться на думці, що читання знижує рівень стресу на 68%.

Професія - бібліотекар!

СПРОСИ БИБЛИОТЕКАРЯ ДОК ФИЛЬМ