Читай влітку!

 "Всюди шукав я спокою і в одному лише місці знайшов його — у кутку, з книгою."

Умберто Еко

Шановні батьки, вчителі, учні,... списки рекомендованої літератури складені на основі навчальної програми  із зарубіжної та української літератури для 9-х класів ЗНЗ, затвердженої Міністерством освіти і науки України.

 До списків увійшли твори, які майбутнім дев’ятикласникам було б бажано прочитати влітку , до початку нового навчального року 

 Перелік містить усі обов’язкові для вивчення у 9-му класі твори та окремі твори, рекомендовані для позакласного читання і для уроків із резервного часу. Всі списки рекомендованої літератури з 5-го по 11-й клас див. за посиланням:

➡️ https://znannia.com.ua/article/chitannya_klasne?

Читай найкраще!!!

Кращі книги дитячих українських письменників. Захоплюючі україномовні книги. Книги для дітей українською мовою, з яких починається любов до читання. Книги, здатні захопити дитину. Книги кращих дитячих україномовних авторів.

Тореадори з Васюківки

Безсумнівний лідер рейтингу і вже справжня класика для юних читачів. Книга Всеволода Нестайка, в якій кожен хлопчисько впізнає себе. Свої витівки, прокази, вигадки і пригоди. 

Книга розповідає про шкільні роки двох нерозлучних друзів, які неодмінно хочуть прославитися на весь світ. Цикл оповідань включає в себе три невеликі повісті. Історія починається з відчайдушного інженерного проекту хлопців - споруди гілки метрополітену під сільським свинарником. В результаті 50-кілограмова свиня провалюється в безодню «інженерного проекту».

Надалі хлопців чекає корида з сільської коровою, пошук шпигунів у власній селі і багато карколомних і смішних сюрпризів. 

При цьому в основі всіх творів Нестайко знаходиться проста ідея - дружба і готовність прийти на допомогу людині, яка цього потребує.

Дивовижні пригоди у лісовій школі.

Ще одна книга відомого всім українцям автора стала справжнім бестселером на всі часи. 

Цей цикл орієнтований на дітей молодшого віку - дошкільнят і молодших школярів. Легка, життєрадісна, сповнена м'якого доброго гумору книга розповідає про веселі, дотепні пригоди зайчика, їжачка та їхніх однокласників, учнів спеціалізованої музичної лісової школи, де викладання ведеться на ведмежому мовою.

Дивовижні пригоди маленьких звірят розважають, надихають і закохує в читання однаково і малюків, і дорослих.

Таємниця козацької шаблі

Ще одна цікава книга для і про українських дітей. Безсумнівний бестселер останніх років, хоча перше видання побачило більше 15 років тому.

Це пригодницька повість письменниці Зірки Мензатюк для дітей і дорослих. Дружне сімейство обзаводиться автомобілем і тут-же відправляється назустріч пригодам. У пошуках справжньої козацької шаблі вони подорожують по місцях бойової слави українських козаків. Звичайно-ж потрапляють в різні халепи, але завжди знаходять вихід завдяки своїй кмітливості. Крім того, на їх шляху до мети виникають підозрілі перепони і загадки, що збивають з маршруту в небезпечні місця. 

У творі переплітаються вигадані епізоди з реальними подіями. Автор показує чудові сімейні відносини, патріотизм і сміливість. Багато гумору, пригод і мандрів по Україні захоплюють читачів різного віку.

Велике місто, маленький зайчик, або Мед для мами

Зворушлива і ніжна настільна книга багатьох українських малюків. Під цю історію люблять засипати карапузи мабуть з самого народження. Видавництво Абабагаламага прекрасно оформила книгу свого керівника і натхненника - письменника Івана Малковича. І подарувала нам справжній шедевр.

Отже, мама маленького зайчика застудилася, і він вирішив піти купити для неї меду, адже чай з медом - найкращі ліки. Але місто велике, а Зайчик - дуже маленький, і він, на жаль, заблукав ... Зворушлива історія з прекрасними ілюстраціями і щасливим закінченням. У надзвичайно живописних ілюстраціях Софії Ус гармонійно поєднуються олія і акварель.

Русалонька Із 7-В

А тепер - книжка української письменниці Марини Павленко спеціально для підлітків. Хоча і дітям молодшого віку вона теж припаде до смаку. У циклі повістей про дуже сумно з 7-В - все, що турбує юні серця. Від закоханості до прокляття, від кошмарів до пригод. Багато інтригуючих детективних загадок і казкових фантазій.

Ви завжди думали, що казки - це тільки вигадки для дітей і чудес на світі не буває? А якщо над вашим однокласником-красенем повисає родове прокляття? Що якщо твої нічні кошмари проникають в сусідні квартири? Якщо вашу тітоньку потрібно терміново рятувати від її ж власного весілля? А в старовинному шафі раптом заводиться машина часу? Що робити і як бути? Терміново читати історії русалоньки і, приміряючи на себе, шукати рішення і працювати над щасливим фіналом разом з нею.

36 і 6 котів

А тепер на черзі кошко-драма і кошко-комедія. Галина Вдовиченко - українська дитяча письменниця подарувала нам чудову та популярну кошко-книгу. І не одну! 

Отже, 36 і 6 котів - саме стільки, скільки потрібно для щастя. Або для нещастя? Але про все по порядку. Одним дощовим ввечері в одному старовинному будинку однієї суворої пані раптом оселилося 36 і 6 котів, кішок і кошенят. Бездомні коти, на чолі з лисим сфінксом полонили серце не поступливою господині. Але, ні сама пані, ні її племінник навіть уявити собі не могли, чим обернеться вторгнення в їхнє життя котячого племені.

Гаррі Поттер і філософський камінь

Ось про цю, без сумніву найвідомішу книгу можна було б і не згадувати. Вона, звичайно-ж знайома всім, це визнаний світовий бестселер і лідер всіх топів і чартів. 

Однак саме в українському перекладі багато фанатів знайшли для себе ту родзинку і чаклунство, яке безсумнівно притаманне оригіналу в авторстві іменитої Джоан Роулінг.

Та й нове видання дуже вдале. Користується популярністю і попитом. Зручний формат, шикарні ілюстрації і захоплююча історія. Що ще потрібно для щастя?

До речі, це саме та сама книга, з якої багато українських діти відкривають для себе любов до читання і книжок. Так що, якщо ви хочете прищепити своєму чаду цю корисну і цікаву звичку - сміливо рекомендуємо спробувати Гаррі Поттера в якості першого серйозного чтива.

Чарлі и шоколадна фабрика

Родзинка нашого рейтингу - така знайома і, в той-же час, така багатогранна книга Роальда Даля. Напевно саме цей прихований другий і третій сенс і майстерність письменника визначають незмінний інтерес українських читачів і незмінний успіх книги на міжнародних ринках.

Нехитра на перший погляд історія з кожним прочитанням здатна дивувати і розбурхувати фантазію не тільки юного читача, а й дорослого бібліофіла.

У цій книзі є все - і непередавана атмосфера і фантастичні пригоди й дивовижні казкові знахідки і солодкий вабливий світ. У ній також присутня сувора правда і жорстока справедливість, п'янке божевілля і гіркий присмак.

Ця книга для перечитування. Обов'язково - в оригіналі або українському перекладі. 

Велика книга кролячий історій

Ще один хіт наших для молодших читачів. 

Велика книга кролячих історій від дитячої письменниці Женев'єви Юрье відноситься до тих книгам, перед чарами яких не зможе встояти жодна дитина і жоден дорослий! Досить одного погляду на неї - і ви приречені закохатися в цих милих пухнастиків на все життя! 

Отже, п'ятеро рідних братів-кроликів - Розмарінчік, Горецветік, Сіроежік, Кульбаба і Піруетта - живуть разом з татом і Цінніею. І ось, в найпершій з п'ятнадцяти історій вони переїжджають в новий будинок. У ньому і за його межами невгамовних допитливих малюків чекає безліч захоплюючих пригод.

Взагалі, це, мабуть, сама кроляча з усіх кролячих книг в світі! 

Пес на ім'я Мані, або Абетка грошей

Така собі несерйозно-серйозна дитяча книга від фінансового консультанта Бодо Шефера. У цьому бестселері автор захоплююче розбирає питання грошей. Ставлення до них, культурі поводження з фінансами, ощадливості і премудростям розпорядження накопиченнями.

Дівчина Кіра несподівано для себе рятує собаку на ім'я Мані. Яка ділиться з нею секретами, завдяки яким гроші в її житті будуть завжди. В результаті Кіра настільки перейнялася фінансовими премудростями, що незабаром сама взялася допомагати людям вірно розпоряджатися грошима. Подаруйте цю дитячу українську книжку своєму малюкові і незабаром ви обов'язково помітите, як вона вплинула на ощадливість і фінансову обачність вашої дитини.

 

Край чудовий - Україна!

28 травня - Всеукраїнський день краєзнавства.

Це свято засновали з метою популяризації вивчення історії, культури, українських звичаїв і традицій.

Мій рідний край...

Мій край чудовий - Україна!

Тут народились ти і я.

Тут над ставком верба й калина,
Чарівна пісня солов’я.Все найдорожче в цілім світі,
Бо тут почався наш політ.
Цвітуть волошки сині в житі,
Звідсіль ведуть дороги в світ.
І найдорожча рідна мова Джерельцем радісно дзвенить.
І мила пісня колискова,
Чумацький шлях кудись зорить.
Усе найкраще і єдине,
І радощі усі, й жалі...
Мій рідний краю, Україно!
Найкраще місце на землі!

Цікаво!

Соцмісто Запоріжжя. Документальний фільм

Соцмісто Запоріжжя – яскравий архітектурний ансамбль міжвоєнного модернізму. Стилю, до якого наразі прикута увага світової спільноти архітекторів, митців, соціологів, дизайнерів, культурологів і, взагалі, всіх людей, які люблять «розумну», модну і дуже емоційну архітектуру. Світова увага прикута і до запорізького соцміста – пам’ятника ранядснькому конструктивізму. Найпрогресивнішому стилю, який шов крок-в-крок зі світовим розвитком просторовою думки, а іноді її випереджав. Натомість конструктивізм за радянських часів став маргінальним і забороненим. Влада робила максимум, аби потужна інтелектуальна архітектура, яка мала соціальну функцію, була стерта. З середини 1930-х років на зміну конструктивізму приходить так званий сталінський ампір, який мав унаочнити велич і непохитність радянської імперії. Соцмісто Запоріжжя – унікальний експериментальний район, в якому поєдналися два протилежних стилі – модернізм і класика. Дві глобальні філософські концепції, два світогляди. Досліджувати цей симбіоз – надзвичайно цікаво, і надзвичайно важливо, аби зрозуміти нашу культурну і соціальну історію, аби зрозуміти, хто ми такі.

ІСТОРИЧНА ЕНЕРГЕТИКА ТЕРИТОРІЇ ВЕЛИКИЙ ЛУГ

Загалом, регіон, де розташований «Великий Луг», — високоенергетична земля. У VІ-ІV стст. до н.е. на цій території жили іраномовні скіфи, містився центр їхньої держави Велика Скіфія - Кам’янське городище.

Тут вони ховали своїх царів (Гайманова, Нечаєва могили). «Батько історії» Геродот, як його назвав перший оратор Риму Цицерон, пише про скіфське місто Агатобул, яке було на місці сучасного села у межах парку, - Скельки. Про величезні могили скіфських царів у Пониззі Дніпра згадує візантійський імператор Костянтин Багрянородний. Десь у цих місцях була знаменита скіфська Герра.

Яскраву сторінку в історії Степового Придніпров’я вписано лицарями Середньовіччя - запорожцями. У ХV- ХVІІІ стст. тут були Січі Низового війська Запорізького. Відомий французький інженер Гійом Левассер де Боплан, який набудував багато кам’яних замків в Україні й служив, бував у запорожців на Січі, у своєму «Описі України» (1650) розказує про Велику луку з дубовим лісом...

Створення козацьких зимівників започаткувало постійне заселення цієї території українцями зі своїм специфічним побутом, архітектурою, системою господарювання тощо. Теперішні села території НПП «Великий Луг» - Балки, Маячка, Скельки й затоплене Басанька, були козацькими зимівниками. У селі Маячка збереглися козацькі поховання з кам’яними (мальтійськими) хрестами.

Відносно незайманою на сьогодні залишилася біота плавнів на півдні острова Хортиця, що розташований трохи північніше НПП «Великий Луг». Це - те, що маємо ще на сьогодні на Хортиці від історичного Великого Лугу.

Красуються ще в цій місцині на Хортиці древні та преславні озера Прогной і Домаха. Саме на Домасі був козацький зимівник, де запорожці займалися також (не воювати ж бо весь час!) риболовством, бджільництвом, полюванням та іншими промислами.

Поряд з о. Хортиця - острів Мала Хортиця, або о. Байди (друга назва - Канцерівський),звідки й почалася власне Січ («городок»), збудована першим українським гетьманом Дмитром Вишневецьким (Байдою).

Утім, найдавнішою з відомих Січей Великого Лугу була Томаківська Січ, яка розташовувалася на о. Томаківка й проіснувала до 1593 р. Поблизу сьогоднішнього міста Марганець ще збереглися залишки її укріплень. Наступного року в гирлі р. Базавлук засновано Базавлуцьку Січ. Ще пізніше, з 1636 по 1652 роки, біля Микитинської переправи через Дніпро існувала Микитинська Січ. Тепер це вже територія м. Нікополь.

1652 року запорожці перебралися на Чортомлик (територія сучасного села Капулівка) й заснували Чортомлицьку (Стару) Січ. Із нею найбільш пов’язане звитяжне життя легендарного кошового отамана Івана Сірка. 1709 року у зв’язку з подіями Полтавської битви й через зраду полковника Гната Галана, що провів на Чортомлицьку Січ таємним ходом царські війська, які зруйнували її дощенту.

Гай-гай... Скільки тих зрад було в нашій історії... Також дивно - як на Чортомлицькій, так і пізніше на Новій Січі «славні» запорожці, що не боялися смерті, без бою (Калнишевському однаково прийшлося потім чверть віку гнити на Соловках, а Глобі — у Тобольську...) здавали Січ. Задля самозбереження?

Заради наступних Олешківської та Задунайської Січей? Але то вже були Січі без рідних дніпровських порогів, «гомерівський регіт» яких можна було чути, приклавши вухо до землі, на десятки кілометрів.1734 року не без активних потуг тодішнього гетьмана України Данила Апостола запорожці перебралися на старі, раніш обжиті, місця та заснували на річці Підпільній уже Нову Січ (нині затоплена водами Каховського водосховища).

4-5 червня 1775 року 68 полків генерала Текелія (проти трьох тисяч козаків з двадцятьма! гарматами) за вказівкою імператриці Катерини ІІ зруйнували Запорізьку Січ.

Пізніше, наприкінці 20-х років ХІХ ст. (під час російсько-турецької війни 1828—1829 рр.), запорожці на чолі зі своїм кошовим (останнім) Михайлом Федоровичем Головатим перебралися на берег Азовського моря (в окрузі нинішнього Маріуполя). Але то вже була не Січ, а підвладне царській Росії Азовське козацтво (така собі республіка).

Так поступово «розчинилась» історія славних Запорозьких Січей. Власне, трагічні події зруйнування Запорозької Січі стали початком нової колонізації й формування етнографічного складу населення Великого Лугу.

Із історії хімії

ТРИ ЯДОВИТЫЕ КНИГИ В УНИВЕРСИТЕТСКОЙ БИБЛИОТЕКЕ.

В библиотеке Университета Южной Дании (дат. Syddansk Universitet) мы обнаружили большую концентрацию мышьяка в обложках трёх редких книг XVI и XVII веков. Книги посвящены историческим событиям.
То, что данные книги ядовиты, было установлено с помощью серии рентгенофлуоресцентных анализов (микро-РФА). Эта технология показывает химический спектр материала, анализируя характерное «вторичное» излучение, которое идёт от материала при высокоэнергетичной рентгеновской бомбардировке. Микро-РФА широко используется в археологии и искусствоведении, например, при исследовании химических элементов керамики и картин.

Причина, по которой мы взяли три редкие книги в рентгеновскую лабораторию, состояла в том, что на изготовление их обложек, как обнаружили сотрудники библиотеки, пошли фрагменты средневековых рукописей — возможно, копии текстов по римскому и каноническому праву. Европейские переплётчики XVI и XVII веков нередко использовали старый пергамент, и ученным это прекрасно известно.

Мы попытались определить, какие латинские тексты имеются на обложках, или, по меньшей мере, прочитать хотя бы некоторые слова. Но оказалось, что рукописные буквы старых текстов густо закрашены зелёной краской, чрезвычайно затрудняющей чтение. Потому-то мы и взяли книги в лабораторию. Идея была такая: с помощью микро-РФА проникнуть сквозь слой краски и в надежде сделать закрашенные тексты более читабельными для университетских исследователей изучить то, что под ним, — химические элементы чернил, например железо и кальций.
Однако рентгенофлуоресцентный анализ показал, что зелёный пигментный слой состоит из мышьяка. Этот химический элемент — одно из самых токсичных веществ, и его воздействие может привести к отравлению, раку и даже к смерти.

Мышьяк (As) — повсеместно встречающийся металлоид. В природе мышьяк обычно связан с другими элементами, такими как углерод и водород. Такой мышьяк называют органическим. Опаснее неорганический мышьяк, который встречается в чистом виде и в соединениях. Токсичность мышьяка со временем не уменьшается.
В зависимости от типа и продолжительности воздействия мышьяк вызывает такие симптомы отравления, как тошнота, диарея, болезненные изменения кожи, раздражение лёгких, желудка, кишечника.
Найденный на обложках книг зелёный пигмент, содержащий мышьяк, — по-видимому, «парижская зелень» Это вещество известно также как «изумрудная зелень» из-за его чарующих глаз зелёных оттенков, подобных оттенкам популярного драгоценного камня.

Мышьяковый пигмент, представляющий собой кристаллический порошок, прост в изготовлении, поэтому широко и разнообразно использовался, особенно в XIX веке. Размер порошковых зёрен влияет на тонирование цвета, что видно по масляным краскам и лакам. Большие зёрна дают тёмно-зелёный цвет, мелкие — светло-зелёный. Этот пигмент известен, прежде всего, интенсивностью цвета и устойчивостью к выцветанию.

В начале XIX века в Европе развернулось промышленное производство «парижской зелени». Импрессионисты и постимпрессионисты для создания своих ярких шедевров использовали разные её варианты. Это означает, что сегодня многие музейные экспонаты содержат яд. В период популярности «парижской зелени», чтобы цвет радовал глаз, ею могли быть окрашены все виды материалов, даже книжные обложки и одежда. Постоянный контакт кожи с этим пигментом, конечно же, вёл к появлению симптомов отравления.
Ко второй половине XIX века токсичность данного вещества стала широко известной, и его перестали использовать в качестве пигмента. Однако оно часто применялось как пестицид в сельском хозяйстве. В живописи, текстильной промышленности и т. д. для «парижской зелени» нашли заменители — другие, нетоксичные пигменты. В середине ХХ века отказались и от сельскохозяйственного применения этого вещества.

Что касается наших трёх книг, то здесь ядовитый пигмент использовали не в эстетических целях, ибо он выступил в роли грунтовки. Наложили её, похоже, в XIX веке. Наверное, «парижская зелень» понадобилась для того, чтобы защитить старинные книги от насекомых и вредителей.

В определённых условиях микроорганизмы способны превратить соединения мышьяка, такие как арсенаты и арсениты, в арсин (AsH3) — сильно ядовитый газ с резким запахом чеснока.

Известно, что мрачные истории о зелёных викторианских обоях, тихо убивавших детей прямо в их спальнях, — это не выдумки.

Исследованные нами ядовитые книги вернулись в библиотеку и теперь хранятся в вентилируемом шкафу, причём каждая — в отдельной картонной коробке с предупреждающей об опасности биркой. Кроме того, мы планируем оцифровать их, чтобы они меньше попадали в руки. Кто мог подумать, что книги бывают ядовитыми! Однако бывают.

Якоб Повел Холк

Кааре Лунд Расмуссен

Пропозиція!!!

Якщо ви хочете, щоб ваші діти були розумними, читайте їм казки. Якщо ви хочете, щоб вони були ще розумнішими, читайте їм більше казок

 Альберт Ейнштейн

Для чого читати дітям книжки?

Це спосіб:

● спільного дозвілля

● розвитку

● розслабитись і налаштуватись на сон

● чудова заміна гаджетам та мультфільмам сумнівного змісту

● тренування пам’яті

● розвитку фантазії та власної думки

● виробити концентрацію уваги та вміння слухати

Давайте разом виховаємо покоління розумних та перспективних особистостей!

Тест!

Чи знаєте ви історію виникнення Всесвітнього дня вишиванки? 

Свято вишиванки!

21 травня — День вишиванки

У третій четвер травня в Україні відзначають День вишиванки. У День вишиванки український традиційний одяг надягають усе більше людей! Українську вишиванку часто називають кодом нації. Залежно від історичного регіону України деталі та тематика орнаменту вишиванок відрізняються. Тому за зашифрованими у ній символами можна визначити регіон походження її власника.

Основна мета свята — збереження українських національних цінностей та їхня популяризація. День вишиванки виник у 2006 р. із ініціативи студентки Чернівецького національного університету Лесі Воронюк. Дівчина запропонувала студентам обрати один день, в який одягатимуть вишиванки. Протягом наступних років святкування розрослося до всеукраїнського рівня.
Це свято досить швидко набуло популярності, хоча ще не визнане офіційно. Зазначимо, що навіть світові зірки за кордоном одягають вишиванки у цей день

  ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО УКРАЇНСЬКУ ВИШИВАНКУ 

• Українська вишиванка має дуже давнє походження. Численні дослідження свідчать, що вбрання із вишивкою створювали ще до VI ст.
•  Перші вишиванки відігравали не стільки функцію одягу, а, згідно з повір’ями, були таким собі оберегом для їхніх власників від зла. Тому сорочки оздоблювали візерунками на рукавах, комірах і подолі, щоб візерунок торкався тіла.
•  Вишивати національний одяг раніше бралися лише жінки, адже саме вони дарували виробу потужну позитивну енергетику. Зараз вишивають не тільки жінки, а й чоловіки.
•  У кожному регіоні України є своя техніка вишивання, орнамент і традиційні кольори вишиванки. Іноді навіть окремі села можуть похвалитися своїми особливими вишиванками.
•  В Україні є близько сотні різних вишивальних технік. Серед найвідоміших – хрестик, гладь, низь, мереження, бігунець, плетіння.
• Вишивка однієї сорочки може займати від двох тижнів до трьох років – усе залежить від складності технік.
•  Першим модником, який поєднав українську вишиванку із буденним одягом, став Іван Франко. Він стильно скомбінував вишиту сорочку із піджаком. Саме у такому вигляді письменника можна побачити на 20-гривневій купюрі.
•  Найбільша кількість людей у вишиванках, яка зібралась в одному місці, була зафіксована у День Незалежності в 2011 р. у місті Рівному. На центральному Майдані міста тоді зібралося 6570 людей у вишиванках. Цю цифру зафіксовано у Книзі рекордів України.
•  Сьогодні найбільш розповсюджені вишиванки білого кольору. Натомість вишиванки чорного кольору у давнину було прийнято одягати лише чоловікам. Українське національне вбрання все більше надихає дизайнерів.
•  На модних подіумах тема вишивки подається у найрізноманітніших варіантах.

  

Вікторина!

ЛІТЕРАТУРНА МАНДРІВКА КРАЇНАМИ ЄВРОПИ 

Читання корисне для здоров'я!

Читання книг допомагає людям впоратися з хронічним болем

Дослідники з університету Ліверпуля з’ясували: читання може допомогти полегшити страждання від хронічного болю, який сьогодні спостерігається у сотень мільйонів людей в усьому світі. Регулярне читання книг діє так само на мозок людини, що і популярна сьогодні когнітивна психотерапія, кажуть фахівці. Останню досить часто використовують при лікуванні, наприклад, депресії і тривожного розладу.

На думку вчених, читання книг може допомогти людям, що страждають від хронічного болю, на якийсь час забути про свій недуг завдяки тому, що цей процес викликає щасливі спогади.

Ліверпульські дослідники оцінили вплив читання на різні групи людей, які страждають від хронічних болів. Першими були учасники спільного читання, другі – пацієнти, що проходять когнітивну психотерапію. Пояснимо, що під фразою “спільне читання” маються на увазі щотижневі зустрічі групи людей (від двох до 12 осіб), які читають різну літературу вголос – романи, розповіді або вірші – і потім обговорюють її. Виявилося, що спільне читання допомагало людям “відродити” позитивні спогади з того періоду, коли у них ще не було хронічного болю. Процес читання стимулює мозок відправляти нові “вільні від болю” сигнали до інших частин організму пацієнта, пояснюють автори роботи. У другій же групі для полегшення стану люди розповідали особисті історії про те, як вони живуть і борються з хронічним болем. Автор дослідження доктор Джозі Біллінгтон (Josie Billington) говорить: “Наше дослідження показує, що спільне читання може стати гарною альтернативою когнітивній психотерапії”.

Цікаво!

Цікаве з життя книг

Найтовстіша у світі книга - англійський словник, що містить 8600 сторінок.
*
Найбільшою книгою у світі є, видана у 1976 році у Денвері (штат Колорадо, США), «Суперкнига», розмір якої становить 274 на 307 сантиметрів, а вага - 252 кг 600 г, яка налічує 300 сторінок.
*
Однією з найменших книг є томик віршів Т. Г. Шевченка «Кобзар», який створив мікромайстер Микола Сядристий. Книга складається із 12 сторінок, кожна площею 0,6 квадратного міліметра. Перегортати сторінки можна тільки загостреним кінцем людської волосини. Книга зшита павутинкою, обкладинка зроблена з пелюстки безсмертника. На обкладинці - портрет поета та зображення хати, де він народився.
*
Найбільше видання у світі - це багатотомна збірка «Акти і публікації Британського парламенту 1800-1900 років». Усі томи збірки важать разом 31 тонну. Для того, щоб їх прочитати, потрібно понад 6 років.
*
Перлиною слов'янської поліграфії вважається книжка «Байки» І. Крилова, видана в Санкт-Петербурзі у 1856 році. Книга менша за поштову марку, тому читати її можна лише за допомогою лупи.
*
Однією з найбільших старовинних книг є гігантський атлас вагою 120 кг, який знаходиться в Державній бібліотеці в Німеччині. Виданий він у 1661 році і має розміри 170 на 110 см.
*
Стародавні люди писали на каменях, стінах печер за допомогою малюнків. Це було піктографічне письмо.
*
На стінах храму у Фівах вирізьблено найдавніший літопис. Стіни ці є своєрідними сторінками книги, найбільшої у світі за своїми розмірами - кам'яні аркуші її сягають до сорока метрів у ширину.
*
У давнину існували глиняні книги. У таких книгах писали загостреними паличками. Глину сушили, випалювали на вогні. Такі книги буди важкі та незручні у користуванні.
*
У Стародавньому Єгипті книги писали на папірусі. Папірус - болотяна рослина зі стеблом висотою 4-5 метрів. Стебла папірусу розрізали на тонкі смужки, розкладали їх так, щоб край однієї смужки заходив за край іншої. Краї склеювали. Наступний шар тонких смужок накладали перпендикулярно до першого. Накладені смужки пресували, просушували. Написану на папірусі книжку згортали в сувій (найдовший сувій - понад 40 метрів).
*
До XIV століття книги писали на пергаменті (за назвою м. Пергам, де його вперше виготовили). Пергамент виробляли зі шкіри молодих телят, ягнят, кіз.
*
Писали на пергаменті чорнилом та різнокольоровими фарбами. Чорнило робили із сажі, фарби з відвару кори вільхи та дуба. Заголовки, ініціали, великі букви виводили червоною фарбою. Використовували також охру - світло-жовту фарбу, лазур, золото, срібло.
*
Усі рукописні книги переплітали. Палітурку  виготовляли  з  дерев'яних  дощок, обтягнутих шкірою, парчею, оксамитом або атласом. Потому прикріплювали металеві бляхи, аби книжки довше зберігалися. Зверху одягали срібні або золоті обкладки. Верхню кришку прикрашали дорогоцінним камінням, перлами.
*
Першим почав відливати металеві букви (з них складали слова, зі слів - рядки, з рядків - сторінки) німець Йоганн Гуттенберг, який жив у місті Майнці в середині XV століття.
*
Нещодавно стало відомо, що китаєць Бі Шен ще в XI столітті друкував книги з форм, складених з окремих ієрогліфів.
*
Перша друкована книга «Львівський апостол» в Україні з'явилася у 1574 році. її надрукував Іван Федоров, який випередив іноземних майстрів, так як винайшов спосіб друкування тексту двома фарбами одразу.
*
Слов'янська писемність виникла у IX столітті. Було створено дві азбуки: «глаголицю» («глагол» - писати) та «кирилицю» (на честь їі автора Кирила).
*
Перша бібліотека виникла майже 8000 років тому. Мешканці Давньої Месопотамії писали на глиняних дощечках за допомогою тонкої палички, яка називалася «клин», а спосіб письма називався «клинопис». Дощечки випалювались, а найцінніші з них вміщувались у спеціальні конверти з глини, щоб не псувалися. Археологи знайшли тисячі таких дощечок, які зберігалися в палацах і були розсортовані в залежності від їх тематики.
*
Бібліотеки Давнього Єгипту знаходилися у храмах. їх охороняли священики. Єгиптяни писали на папірусі, який потім згортали в сувій і зберігали у скринях або на полицях.
*
Найзнаменитіша бібліотека була в Олександрії. Вона виникла приблизно у трьохсотому році до нашої ери. Там зберігалися понад 700000 сувоїв папірусу. Усі сувої були класифіковані за 120 темами і описані в каталогах.
*
Давні римляни першими здогадалися будувати публічні бібліотеки. Юлій Цезар створив систему публічних бібліотек. Після його смерті вони почали користуватися особливою популярністю. Багаті мешканці Риму спеціально засновували бібліотеки для незаможних, а також збирали величезні колекції книг для себе.
*
Каких только причуд не бывает на свете. Некая пожилая англичанка едва ли не с детства занималась тем, что приобретала кукольные домики. И вот как-то разбирая свою необычную коллекцию, она среди кукольной мебели нашла подлинную редкость —миниатюрную, размером 4x3 сантиметра, книжечку. Эта была рукописная Библия, датированная 1614 годом. Для собирателей подобного рода книжных раритетов это совершенно уникальная находка. Специалистам известны еще две такие же маленькие рукописные Библии, но они плохо сохранились. Найденная же в кукольном домике – не имеет никаких изъянов. Хозяйка находки может продать свою Библию на аукционе не менее чем за 30 тысяч долларов. Но, как известно, все коллекционеры – из породы чудаков, вот и счастливица – не исключение: она совершенно не готова расстаться с чудесной находкой.