Уявіть: великої співачки Соломії Крушельницької могло б… і не бути!
Якби, обираючи між заміжжям та сценою, вона не обрала б сцену!
Соломія Крушельницька – «найвидатніша Чіо-Чіо-Сан», "незабутня Аїда", "неперевершена Валькірія". Звичайна дівчина, родом із села на Тернопільщині, у роки її юності ніхто й уявити не міг, що її ще за життя визнають найвидатнішою співачкою світу.
Між весіллям і сценою — вибрала сцену
Коли Соломії виповнилося 18, вона заручилася із молодим семінаристом Зеноном Гутковським. Привабливий, з хорошої сім’ї, за тодішніми мірками – хоч куди жених! Однак йому не подобалося, що його майбутня дружина співає, грає і марить музикою Бетховена та Шопена. “Як вийдеш заміж, станеш господинею, тоді тобі буде не до співу”, – відрубав наречений. І тоді вона наважилася на непросту розмову з батьком-священиком. За лічені дні до весілля Соломія з батькового благословення розірвала заручини. Пізніше її друг Михайло Павлик напише: "До господарки є мільйони, а велика співачка Соломія Крушельницька – одна".
Від Львова до La Scala
1893 рік. Дебют у Львівському театрі в опері. Її талант помітила оперна діва Джемма Беллінчоні і запропонувала навчання в Італії.
Батько взяв позику на її навчання – так сильно він вірив у доньку і підтримував її. Соломія виправдала довіру. Через п'ять років вона вже тріумфувала на сценах Європи.
На її честь у Чилі випускали білих голубів у театрі, а в Кракові після вистави публіка випрягала коней з її карети та самі везли її екіпаж до готелю. У 25 років вона підкорює сцени Парижа та знаменитого міланського La Scala.
Вона могла стати італійкою – Італія її боготворила. Могла стати полькою – Варшава її обожнювала. Могла стати французькою іконою – Париж їй аплодував стоячи.
Але вона завжди залишалася українкою.
"Національність мою знають усі, я її не змінювала й ніколи не зміню, попри те що підлизування й ставання під прапори сильніших іноді приносять вигоду", – казала Соломія Крушельницька.
Вже будучи зіркою найвеличніших оперних сцен світу, вона щороку приїздила з виступами в рідний Тернопіль, а також у Львів, Чернівці чи Збараж. А на гастролі брала із собою як талісман збірку "Кобзаря" Шевченка.
Врятувала Пуччіні
Лютий 1904 року. Прем'єра опери "Мадам Баттерфляй" тоді вже відомого італійського композитора Джакомо Пуччіні у La Scala провалилася – публіка освистала її. Пуччіні був розбитий.
Він попросив Соломію Крушельницьку виконати головну вокальну партію і врятувати оперу. Вона погодилася – і успіх був надзвичайний! На повторній прем'єрі оновленої опери її викликали на біс аж сім разів!
Українка – понад усе!
За своє життя Соломія Крушельницька відвідала сотні міст Європи, Південної й Північної Америки.
Щоб виступати на міжнародній сцені, вона опанувала вісім іноземних мов.
Однак у неї була власна особлива традиція – «український епілог». Де б вона не виступала, кожен свій концерт завжди завершувала виконанням українських народних пісень.
Сама собі покровителька
“Мільйонери пропонували мені – з умовою, коли вийду за них заміж, – збудувати окрему оперу, виключно для мене, або радили забувати про свою тяжку професію і обрати собі спосіб життя до вподоби в якій завгодно частині світу", – писала вона. І – відхиляла всі пропозиції руки й серця.
Відкинула залицяння «самого» Федора Шаляпіна. У неї був безнадійно закоханий геніальний Василь Стефаник. Її вважали «фатальною жінкою», задля неї долали тисячі кілометрів, задаровували квітами та коштовностями. А вона сама… несподівано навчилася керувати автомобілем і ганяла за кермом вулицями Мілану, чим невимовно дивувала і дратувала тодішнє консервативне суспільство.
Кохання, що розпалив Везувій
Заміж Соломія Крушельницька вийшла лише в 1910 році – за італійського адвоката Чезаре Річчоні. Їхні почуття розпалив… вулкан Везувій!
І це не метафора. Річ у тім, що в 1906 році Соломія не поїхала виступати у театр San Carlo, бо неподалік сталося виверження вулкана Везувій і лікарі попередили, що попіл може зашкодити її голосовим зв’язкам. Керівники театру подали на неї до суду і Крушельницька звернулася до адвоката Чезаре. Він блискуче виграв справу, а вона – закохалася. Вони прожили разом 26 років.
Соломія казала: Чезаре був її другом, близькою людиною і єдиним чоловіком, якого вона кохала.
Талант за «залізною завісою"
1939 рік. Після смерті чоловіка Соломія Крушельницька з двома скроманими валізами приїхала у Галичину провідати рідних – але почалася Друга світова війна і вона так і не повернулася до Італії.
Під час радянської окупації «совіти» зробили співачку заручницею режиму: її будинок забрали, лишивши їй із сестрою одну кімнатку на другому поверсі. Громадянства і пенсії не давали, доки вона не передала свою віллу в Італії радянській державі. Ту продали. Самій співачці дісталися копійки.
Світову зірку не випускали за кордон. Її талант опинився за "залізною завісою". У радянському союзі Соломія Крушельницька – українка, яку за життя визнали найвидатнішою співачкою світу! – майже не мала засобів для існування і намагалася вижити за гроші від приватних уроків вокалу.
Лише згодом їй дали можливість викладати у Львівській консерваторії.
Останній свій концерт вона дала у 77 років. А в 79, з раком горла, незадовго пере смертю, записала чотири українські пісні.
Бо залишилася українкою до останнього подиху
Сьогодні у La Scala стоїть її барельєф. Поруч із Карузо. Єдина українка серед світових легенд.
Соломія Крушельницька довела: можна підкорити світ – і залишитися вірним собі. Можна співати вісьмома мовами і не забути рідну. Можна жити в неволі – і залишитися вільною душею
