7 освітніх трендів 2024 року

 Поговоримо про тенденції в освіті, на які слід звернути увагу в новому році.

2023 рік був складним для української освіти. Проте він ще раз довів: для українських освітян немає нічого неможливого. Вони продовжували навчати дітей попри обстріли, блекаути та неймовірні психологічні й емоційні навантаження. Цей рік, як і попередній, пройшов під знаком змін і гнучкості: вчителі шукали нові рішення, пробували нові методи та прийоми, аби впоратися із головним завданням – із підтримкою української освіти на гідному рівні. 

Що нам та освіті може принести новий 2024 рік? Поговоримо про найгучніші світові освітні тенденції, на які слід звернути увагу просто зараз.

Штучний інтелект

Тепер це не просто тренд. Це один із найголовніших трендів, який змінює світову та вітчизняну освіту просто тут і зараз. І про це насправді експерти говорили (а ми – писали у своїх оглядах) уже кілька років. Але минулоріч штучний інтелект нарешті став доступним для всіх охочих, зокрема і для освітян, які одразу почали експериментувати з ним.

Тепер ми чітко бачимо, що ШІ дійсно допомагає вигадати цікаві завдання до уроків, розробити додаткові матеріали (роздатки, презентації, таблиці тощо), створити тести для перевірки знань, зібрати найкорисніші матеріали за темою та й загалом неабияк спростити життя вчителя.

У 2024 році штучний інтелект продовжить завойовувати світ та активно розвиватися. Він буде присутній на кожному етапі заняття: від створення ідеального саме для конкретних учнів плану уроку до оцінювання навчальних результатів. Експерти прогнозують, що інструментів на основі AI-технологій, розроблених спеціально для освіти, зʼявлятиметься дедалі більше.

Такий інструмент, який допоможе впоратися із багатьма рутинними завданнями, є і в нас. Персональний помічник сучасного вчителя – потужний продукт на базі ШІ, розробленого спеціально для освітян України командою «На Урок». Просто спробуйте! 

Наука про читання

Science of Reading (SoR), тобто наука про читання, стрімко набирає обертів в усьому світі. Вона покликана допомогти зрозуміти когнітивні процеси, необхідні для ефективного розвитку навичок читання. Також SoR зосереджується на особливостях формування навичок читання як для типових, так і для нетипових читачів.

Прихильники SoR наголошують на тому, що насправді читання є надзвичайно складною діяльність, яка залучає більшість розумових і нейронних здібностей. Без розвинених навичок читання неможливо ефективно навчатися, адже саме воно формує академічне та когнітивне зростання, впливає на мотивацію та емоції тощо.

Звісно, ви чули, що за результатами останнього дослідження PISA українські учні, на жаль, мають певні складнощі саме із читанням та розумінням текстів. Насправді проблема глобальна і зараз її намагаються розвʼязати провідні освітні системи світу. Можливо, SoR зможе допомогти в цьому.

Нетрадиційні освітні моделі

Звичний нам формат освіти, здається, стрімко втрачає позиції. Тим часом неабияк зростає популярність персоналізованого навчання, для ефективної реалізації якого розробляють нові та вдосконалюють старі освітні моделі. Так, на Заході набувають популярності мікрошколи, які зазвичай складаються з невеликих груп сімей, що разом працюють над схожими освітніми цілями. 

Не менш цікавими є й самостійне навчання (яке, звісно, працює лише в тому випадку, коли людина дійно хоче вчитися), демократична освіта (коли діти мають абсолютний вибір щодо того, що вони вивчають, як та коли навчаються тощо) та інші моделі. 

Утім, чи здатні вони замінити традиційне навчання? Можливо, 2024 рік допоможе це зрозуміти. 

HyFlex

Модель HyFlex представляє собою навчальний підхід, що використовує елементи гібридного або змішаного навчання у гнучкій структурі курсу. Завдяки цьому учні можуть обирати, як і коли вони будуть відвідувати заняття. Серед основних переваг HyFlex називають:

• Можливість обирати. Учні мають змогу зробити вибір на користь того способу участі в заняттях (онлайн, офлайн чи асинхронно), який найкразе підходить саме їм. 

• Доступність. Школярі мають доступ до усіх технологічних ресурсів, що забезпечує рівний доступ до всіх режимів участі.

• Багаторазовість. Матеріали та елементи навчальної діяльності в кожному форматі фіксуються, тож можуть використовуватися повторно в інших форматах.

• Рівнозначність. Очікується, що всі учасники освітнього процесу роздумують, сприяють розробці ідей та взаємодіють у процесі навчання.

Гейміфікація

Цей тренд не лише не втрачає позицій, а й продовжує активно розвиватися. Додавання ігрових елементів до навчального процесу дозволяє зробити його більш захопливим і приємним, мотивувати учнів до нових досягень. Освітяни активно використовують гейміфікацію, але експерти впевнені, що у 2024 році її стане ще більше: зокрема, у тренді будуть інтерактивні вікторини, виклики та нагороди, яки допоможуть мотивувати дітей і загалом покращити їхній досвід навчання.

Більше уваги психологічному стану

Школи та навчальні заклади приділятимуть у 2024 році увагу не лише навчальним успіхам, а і психічному здоров’ю та благополуччю учнів. У цьому випадку насамперед йдеться про посилення ролі шкільних психологів, а також про надання школярам ресурсів для боротьби зі стресом, вивчення практик усвідомленості та, звісно, про соціально-емоційне навчання.

Увага на розвиток життєвих навичок

Здається, багато хто погоджується із тим фактом, що зосередження лише на теорії під час навчання не є ефективним рішенням. Не менш важливо підготувати дітей до реального життя, дати їм практичні знання, які точно стануть у пригоді в майбутньому. Недостатньо просто вивчити математичні формули, важливо також розуміти, як використовувати їх у житті (наприклад, вони точно знадобляться, коли вже колишні школярі розраховуватимуть, скільки ж будматеріалів їм потрібно для ремонту квартири). 

Тож освіта дедалі більше зосереджуватиметься на життєвих навичках, даючи практичні знання, такі як управління фінансами, емоційний інтелект і загалом управління дорослим життям. 

Пам'ятаємо!...

 Щороку в четверту суботу листопада в Україні вшановують пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 років. 

Голодомор – це геноцид українського народу, вчинений комуністичним тоталітарним режимом з наміром цілком або частково знищити український народ. 

Саме так цю страшну трагедію українського народу визначено у Конвенції ООН від 09 грудня 1948 року «Про запобігання злочину геноциду і покарання за нього» та Законі України «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні».

Скільки тривав Голодомор? Майже вічність – із квітня 1932 по листопад 1933 рр. За ці надзвичайно довгі 17 місяців (понад 500 днів) голодомор забрав 4,5 мільйони людських життів. На піку, що прийшовся на весну 1933 р., щохвилини від голоду вмирало 17 людей, щогодини – 1000, щодня – майже 25 тисяч. 


Вікторина до Дня пам’яті жертв Голодомору
Розповідь про Голодомор для дітей: як людей рятували дари лісу
Прислів’я та приказки про хліб – велика підбірка
Український мультик розповідає дітям про жахіття Голодомору https://youtu.be/baHXUzq3VPM?si=KD6QW1Sanh0ZR2qD
Квітка Незабудка – символ Голодомору (завантажити безкоштовно шаблон)
Прислів’я та приказки про голод – велика підбірка

Що читати дітям, які не люблять читати: 5 книжок і 30 чарівних запитань

 Хіба може щось протистояти впертому дитячому «не хочу читати»? Коли батьки й приклад подають, і заохочують, і книжки купують, але не діє. Виявляється, є книжки саме для тих, хто не хоче читати. А ще — запитання, які будь-кого потроху привчать переказувати та аналізувати. Зібрали ці способи для вас.

Яку книжку порадити тому, хто не любить читати?


1. «Риба на дереві» Лінди Муллі Гант (видавництво Vivat)

Книга розповідає про труднощі Еллі Нікерсон, яка не вміє читати, хоч вже у шостому класі. Вона страждає через знущання однокласників, та історія подана з гумором, без зайвого драматизму. Згодом дівчинка усвідомлює: якщо людина долає проблему, це робить її не гіршою за інших, а сильнішою. Наприкінці книги в Еллі діагностують дислексію, і вона виявляє, що в кожного є сильні сторони та труднощі. Книга сповнена настанов та порад для тих, кому важко читати.

2. «Дівчата можуть усе»

А також інші комікси, графічні романи, які доступні для будь-якого віку та рівня навичок читання. По-перше, там короткі речення та візуальна підтримка. По-друге, комікси підійдуть для школярів із синдромом дефіциту уваги, бо потребують коротших періодів зосередження, ніж інші книжки.

У коміксі «Дівчата можуть усе» розповідається про пригоди чотирьох героїнь, які вважають себе IT-дівчатами та винахідницями. У невеликому місті ІТ-компанія оголосила конкурс серед школярів: потрібно створити винахід, що змінить світ на краще.

3. «Щоденник слабака» Джефа Кінні (видавництво КМ Букс)

Теж комікс. Бестселер про Ґреґа Гефлі, який завершив початкову школу і вважає, що солодке дитинство минуло. Як виживати серед рослявих і недобрих підлітків, які вже голяться? Ґреґ не втрачає оптимізму й ділиться веселими пригодами та порадами. Історії короткі, не потребують великих зусиль. А почуття, що ти не такий, як усі, безпорадний, часто близькі дітям із труднощами в навчанні. Це змушує співпереживати герою. 

4. «Дім дивних дітей міс Сапсан»

Книга має достатній діапазон характерів, щоб привабити різних дітей. Старовинні та дещо моторошні ілюстрації притягують до себе, стають таємним входом до книги. Можна розпочати з розглядання їх, обговорення припущень, хто зображений та які пригоди на нього чекають.

5. «Поклик монстра» Патріка Несса

У головного героя, 12-річного Конора, помирає мати. Він не хоче жити з бабусею за її правилами. Тож нічний монстр, який раніше так лякав уночі, поступово стає другом. Але історії, які він оповідає підлітку, змушують по-новому глянути на близьких, на те, якими складними є зазвичай люди. Зло може видаватися добром, і навпаки. Похмура неприязна людина насправді є турботливою та люблячою, а товариська і приємна — маніпулятором.

Коротенькі історії легко читати, а спільний герой спонукає продовжувати. Зацікавить тих дітей, які полюбляють історії про монстрів. Але книга лише маскується під страшні оповідання, насправді вона про переживання втрати, родинне тепло та прийняття.

Три бонусні поради для «нечитайликів»

1. Розпочніть з аудіокниг

Зазвичай діти, яким важко читати, здатні знайти свій улюблений сюжет «на слух». Важливо, аби щось настільки сподобалося, щоб школяр прагнув слухати це знов і знов. Для цього аудіокниги варто разом обговорювати, шукати щось за інтересами вашої дитини (чи учня). Якщо родзинка знайшлася, пропонуйте слідкувати за сюжетом одночасно за книгою та за аудіо. Поступово книга перестане лякати, і тоді знайомий текст вже захочеться перечитати.

2. Хай читають, але не книги 

Учні, яким важко чи не подобається читати, вважають, що обсяг роботи, пов’язаної з книгою, лякає. Тож хай це будуть кулінарні рецепти, спортивні журнали. Гарний варіант: інтерв’ю улюблених музикантів та статті про них, тексти пісень. 

Дитина полюбляє лише комп’ютерні ігри? Хай читає фанфіки (фанатські тексти) за їхніми мотивами. Так, звучить як святотатство, але це діє. Переконайтеся, що в тексті немає нічого 18+. Такі фанфіки можна знайти. Хай у них низький літературний рівень, вважайте, це ліки, а не страва для гурмана. Якщо дитина відчуває, що чогось бракує, заохочуйте її вигадувати та записувати історії. З цього теж починається цікавість до книжок. 

3. Один книжковий анонс — щодня 

На занятті, якщо ви вчитель, або вдома перед сном виділіть 10 хвилин, щоб зачитати такий собі анонс книжки. Це постійно має бути нове видання. Не йдеться про те, що написано про текст на перших сторінках. Усе має бути як у кіноанонсі або рекламі: суперяскраві подія чи діалог, які інтригують і спонукають дізнатися, що далі. Знайдіть найцікавіше, динамічне місце в тексті й зупиніться на вістрі подій. Також можна переглянути разом буктрейлери. Зробіть це вашою традицією. Якщо дитина зацікавиться, придбайте цю книгу: всі відповіді там. 

Як розговорити того, хто читає мовчки 

Дитина читає? Ура! Але ви не знаєте, наскільки вона усвідомлює прочитане, що виносить з книги? Запитання, щоб провести успішне засідання книжкового клубу, стануть у пригоді вчителям та учням, батькам і дітям під час обговорення книжки. Вони не про перевірку знання тексту. Але дуже несхожі на типові завдання з підручників, тому дають змогу читачам поділитися враженнями. А ще — підвищують зацікавленість у читанні, а це саме те, що нам треба. 

1. Тобі хотілося повільно насолоджуватися історією чи швиденько дізнатися, що у фіналі?

2. Який момент у книзі — твій улюблений?

3. А який момент не сподобався?

4. Ти перечитував(-ла) якісь уривки? Якщо так, які саме?

5. Чи хочеш прочитати ще одну книгу цього автора?

6. Чи вплинуло прочитання книги на твій настрій? Якщо так, то як саме?

7. Що найбільше вразило в книзі?

8. Що ти подумав(-ла), коли прочитав(-ла) назву?

9. Як змінилася думка про книгу, коли ти її прочитав(-ла)?

10. Якби треба було дати книжці нову назву, якою б вона була?

11. Якби можна було щось запитати в автора, що б це було?

12. Ця книга схожа на інші книги чи сюжети фільмів?

13. Чи згадаєш ти про цю книгу за кілька років?

14. Чи колись виникне бажання її перечитати? Чому так або чому ні?

15. Кому ти дав(-ла) би прочитати цю книгу?

16. Чи є запитання з книги, про які ти все ще думаєш?

17. Якому герою ти найбільше співпереживаєш?

18. Якби довелося помінятися місцями з одним персонажем, хто б це був?

19. Чи є персонажі, яких ти насварив(-ла) би? Що їм варто сказати?

20. Хтось з персонажів дратував тебе? Чому?

21. На когось із героїв ти хотів(-ла) би бути схожим(-ою)?

22. Який поворот історії тебе здивував?

23. Вдалося вгадати фінал? У який момент?

24. Що буде з героями після офіційного закінчення книги?

25. Хотілося б дізнатися про інші пригоди героїв? Якщо одного, то кого саме?

26. Що ти думаєш про структуру книги? Чи добре це послужило історії?

27. Чи є бажання прочитати більше книг, дія яких відбувається в ті ж роки та в тому ж місці?

28. Чи здається книга реалістичною? Чи так буває в житті?

29. Чи є в книзі щось, що схоже на твоє життя?

30. Яку фразу ти б узяв(-ла) собі як статус у соцмережі?