Екологічне виховання


Корисно і цікаво...
Сучасно і мобільно...
Інтеркреативактивно!!!


Не можна бути в'янучою фіалкою і працювати в бібліотеці. Ви повинні мати харизму, вийти на світ Божий і заявити про себе. 
Реймонд Сантьяго

Респект!




11-класник середньої школи № 2 міста Пологи Запорізької області Вадим Болдурат створив патріотичний пластиліновий мультфільм “Твоя країна — Україна”. Спочатку Вадим 2 місяці вивчав технологію створення пластилінових мультиків, а потім ще місяць витратив на його створення. Каже, що для трихвилинного відео знадобився кілограм пластиліну та 2 тисячі знімків.
Відео вийшло настільки вдалим, що юний мультиплікатор з Полог привернув увагу не лише місцевих ЗМІ, але й на центральних українських телеканалів.

Фортеці!

Зодчество!

Цікаво!

Історія будинку Лещинського.
Будівля була спроектована невідомим архітектором і збудовано приблизно в 1902 році. Власник будинку - Яків Лещинський - вирішив підійти до питання кілька масштабніше і в результаті будинок побудували триповерховим, тоді як зазвичай прибуткові будинки мали два поверхи. Будинок Лещинського мав славу одного з кращих, якщо не самого кращого. У різний час тут жили такі яскраві представники свого часу, як Нестор Махно і Леонід Утьосов. Останній тут навіть познайомився зі своєю майбутньою дружиною. Перукарський салон в будинку тримав батько джазмена і композитора Олександра Цфасмана - автора пісень «Невдале побачення» і «Стомлені сонцем». Сьогодні в особняку Лещинського в Запоріжжі розміщується магазин солодощів «Шоколадна лавка», який раніше носив назву «Білочка».

Цікаво!

18 квітня — Міжнародний день пам’яток та визначних місць.

Хортиця - скарбниця Землі Запорозької. Протягом
століть вона зберігала на собі сліди давно минулих культур і забутих історичних епох. Ці сліди ще помітні в ледь видних вибоїнах земляних укріплень, похилих курганах, наскальних зображеннях і численних предметах старовини. Їх різноманіття і хронологічний розкид свідчать про те, наскільки глибокою та багатоструктурною є історія Хортиці.
До 2019 р. загальна чисельність нерухомих пам'яток острова склала більше 80 одиниць! Перш за все, це пам'ятки археології. Сприятливе географічне положення стало головною причиною того, що тут склався єдиний історичний комплекс. Острів розташований на кордоні двох ареалів Дніпра і є ланкою, що поєднує Дніпровські плавні з його порожистою частиною.
У широтному напрямку - присутність в степу великого острова з обривистими берегами, захищеного потужною річковою системою, також давало безперечні переваги. Розташування північної частини на висоті було причиною появи тут великої кількості святилищ і могильників. Втім, побачити можна
тільки їх. Колись на його берегах з'явилося кілька городищ, найдавнішому з яких більше чотирьох тисяч років! На острові збереглися і кургани, і стародавні поселення, і багато іншого.
Прийшовши на Хортицю і проявивши до неї належну увагу, ви неодмінно все це побачите і навіть відчуєте, вона чекає на вас!

Духовна культура

Корисно!

           Культурний карантин

             Даремно, ви часу не гайте!
                                 Ось ці книги прочитайте!:

1. Сашко Дерманський. Король буків, або таємниця Смагардової Книги.
2. Сашко Дерманський. Танок чугайстера.

3. Катя Матюшкіна. Кіт да Вінчі. Пірати Кошмарського моря.
4. Катя Матюшкіна. Кіт да Вінчі. Навала прибульців.
5. Катя Матюшкіна. Кіт да Вінчі. Пограбування банки.
6. Катя Матюшкіна. Кіт да Вінчі. Це цікава серія детективчиків.

7. Пауль Маар. Що не день, то субота.

Цією книгою починаються пригоди Суботика і дорослого пан Пляшкера, який боїться усіх: свого шефа, господині будинку і… Його потрібно терміново рятувати. Зарадити може тільки Суботик – рудоволосе створіння у водолазному костюмі, яке грає у футбол сирними кулями.

8. Пауль Маар. Машина для здійснення бажань, або Суботик повертається.
9. Пауль Маар.Суботик у небезпеці.
10. Пауль Маар.Китобус, або нові книжки для Суботика


Це книги для учнів 5- 7 класів




Хвилинка українського гумору під час карантину

Сергій Вакарін
      Ходить вірус

Ходить вірус по народах,
та й питається, сволота:
- Ой, чи живі, чи здорові
усі жертви вірусові?
Обізвався наш козак:


- Помирать мені ніяк.


Ми і живі, і здорові,
ми не жертви вірусові!


Обізвались його діти:
– Нас навчили руки мити!
Ми і живі, і здорові,
ми не жертви вірусові!
Обізвалась жінка люба:


- Я не ходжу там, де люди.


Ми і живі, і здорові,
ми не жертви вірусові!


Обізвались тато й мати:
- Слід дистанцію тримати!
Ми і живі, і здорові,
ми не жертви вірусові!
Обізвався його брат:


- Протираю все підряд.


Ми і живі, і здорові,
ми не жертви вірусові!


Обізвалася сестриця:
- Ношу маску й рукавиці.
Ми і живі, і здорові,
ми не жертви вірусові!
Обізвались лікарі:


- В нас костюми захисні!


Ми і живі, і здорові,
ми не жертви вірусові!


Обізвалася бабуся:
- Що сказать йому, дідусю?
- Іще живі, вже здорові
усі жертви вірусові! 




Сьогодні, коли більшість навчальних закладів в усьому світі закриті, і людям доводиться обмежувати свій час на вулиці, сила книг повинна бути використана для боротьби з ізоляцією, для зміцнення зв'язків між людьми, розширення наших горизонтів і стимулювання нашого розуму та творчості. Впродовж квітня і всього року дуже важливо приділяти час читанню самостійно та разом з дітьми. Це час, щоб наголосити на важливості читання, завдяки чому ми зможемо відкрити себе іншим, незважаючи на відстані, і подорожувати завдяки уяві." - UNESCO

                 Аудіокнижки для розвитку та задоволення

У першій українській аудіокнигарні АБУК визначили ТОП-10 найпопулярніших серед українців аудіокнижок


Серед платних книжок, які навіть під час карантину не були безкоштовними, ТОП-10 виглядає так:

  1. Олександр Авраменко. Збірник диктантів для підготовки до ДПА.
  2. Олександр Авраменко. Українська література. Хрестоматія для підготовки до ЗНО
  3. Валерій Ананьєв. Сліди на дорозі.
  4. Марк Менсон. Витончене мистецтво забивати на все.
  5. Сергій Жадан. Інтернат (досить популярні усі книжки Жадана )
  6. Оксана Забужко. Польові дослідження з українського сексу
  7. Іван Франко. Захар Беркут
  8. Сьюзен Кейн. Сила інтровертів
  9. Айн Ренд. Атлант розправив плечі (перша частина)
  10. Сергій Жадан. Ворошиловград.

Це рейтинг за весь час існування аудіокнигарні.

Що ж стосується безкоштовних книжок, лідер серед них – «Лісова пісня» Лесі Українки. Під час «карантинної» акції дуже популярними були «Пригоди бравого вояка Швейка» Ярослава Гашека.

За останній рік 15,5% покупців книгарні – із-за кордону, перш за все, зі США, Німеччини та Польщі. В деякі періоди цей показник сягав до 22%. Останнім часом найбільша вікова категорія покупців – 18-24 роки, адже найпопулярніші зараз книжки – аудіохрестоматія для підготовки до ЗНО та збірник диктантів. Однак ще півроку тому найбільшою демографічною категорією були чоловіки 25-44. Основна частина аудиторії АБУК, за словами Помазан, – патріоти України, які спілкуються українською; люди психотипу «новатори».

Зараз у додатках АБУК на платформах Google Play і App Store – більш ніж 69 тис. зареєстрованих акаунтів, з них більше 20 тис. покупців платних аудіокнижок.

«Ми робимо ставку на власні аудіозаписи, але за цей рік у нас з’явилося багато партнерських аудіокнижок та подкастів. Під час карантину темпи запису трохи пригальмували: пишемося там, де у читців є можливість безпечно дістатися до студії звукозапису, пробуємо домашні студії дикторів. З нами працюють найкращі українські голоси, крім того, ми дуже цінуємо авторське читання. Це як особисте звертання людини до людини, підхід, який особливо зближує в часи кризи і який виживе за будь-якого сценарію розвитку технологій», – зазначає Марія Помазан.

АБУК продовжує шукати нові формати аудіопродуктів, включно з музично-літературними альбомами й незвичайними партнерствами. Аудіоп’єса «Франческа – повелителька траєкторій» дала старт напряму театралізованого багатоголосого читання. Цей формат дуже популярний у світі, а в Україні є значний досвід радіопостановок, який останнім часом був недооцінений.

Наразі в аудіокнигарні доступні 180 художніх та бізнес-аудіокнижок, подкастів, аудіолекцій та матеріалів для школярів. Ще до початку літа компанія випустить підручники для 11 класу й нові аудіоп’єси.

Цікаво!


Картина «Козак Мамай» («Козак Бардадим»). Кінець XVIII – початок XIX ст. Полотно, олія. 54 х 65 см.
Зображення козака знаходиться у лівій частині картини. Він сидить зі схрещеними ногами «по-турецьки» посеред степу. Обличчя у козака трохи усміхнене, в зубах він тримає люльку. «Мамай» має довгі вуса і чуб, який заправлений за ліве вухо і звисає аж до самого плеча. Одягнений козак за східною модою у просторі речі: зверху дорогий прикрашений візерунком кафтан, під ним – широка сорочка з глибокою горловиною і широкі штани-шаровари, на ногах чоботи. В руках він тримає бандуру. Зліва від козака зображений дуб, на якому висить велика сумка та шабля у піхвах. Під дубом лежить шапка. Справа, під ногами «Мамая», знаходяться пляшка, чарка, а також порохівниця. У правій частині картини зображений кінь у коштовній збруї, який прив’язаний до встромленого в землю списа. Внизу картини знаходиться спеціальне світле поле, у якому розміщений текст:
"Їхав козак полем та й отакувався,
Сів під зеленим дубом та й розперезався:
«Гей, як мені душно!
Я козак Бардадим, куди гляну – степ, як дим!
Гей, шкода ж мені великая молодому,
Що як доведеться в степу помирати,
То нікому буде козацькі кості мої поховати:
Татарин боїться, а лях не приступе,
Хіба прийде лютий звір та в байрак поцупе.
А я того не боюся – горілки нап'юся,
В бандуру заграю, з товаришем погуляю.
Гей, я, козак, був змолоду добряка,
Що не лишав у Польщі ні жида, ні ляха,
Там-то ми гуляли – ляхів оббирали».
Необхідно зазначити, що в тексті вказано ім’я козака-бандуриста, намальованого на картині – Бардадим. Тому можна сміливо назвати цю картину не «Козак Мамай», а «Козак Бардадим». Бардадим – типове козацьке прізвище, яке означає людину великої комплекції, здорованя.

Дата!!!



23 квітня — Всесвітній день книги та авторського права
"Велика-бо користь буває чоловікові від науки книжної, бо книги вказують нам і навчають нас, як іти шляхом покаяння, і мудрість, і стриманість здобуваємо із слів книжних. Книги подібні рікам, що тамують спрагу цілого світу — це джерела мудрості."

 "Повість минулих літ"

🌹 Це щорічне свято почали відзначати з 1996 р. (проголошено на 28-й сесії ЮНЕСКО 15 листопада 1995 р.). Рішення було прийнято з метою просвіти, розвитку усвідомлення культурних традицій, а також з урахуванням того, що книги є найбільшим засобом поширення знань, найнадійнішим способом їх збереження. Також у цей день прийнято проводити книжкові виставки та ярмарки.
🌹 Для обрання цієї дати (23 квітня) було враховано досвід ряду країн та організацій, які раніше вже святкували "День книги".
🌹 Зокрема, в Іспанії у 1926 р. король Альфонс ХІІІ підписав декрет про святкування в своїй країні Дня іспанської книги. Після невеличкої полеміки, було прийнято рішення, що цим днем буде 23 квітня — день смерті Мігеля Сервантеса.
🌹 У Барселоні цей день збігся зі святом на честь заступника Каталонії Святого Георгія, коли книготорговці влаштували грандіозну книжкову ярмарку. Саме там, із 1931 р., з'явився звичай дарувати троянду кожному, хто придбає книгу.
🌹 Сьогодні (23 квітня) книжковою столицею світу 2020 року стала столиця Малайзії Куала-Лумпур й отримала титул Всесвітньої столиці книги-2020. Минулого року нею було місто Шарджа (ОАЕ) отримало титул Всесвітньої столиці книги-2019 року, у зв'язку з інноваційним та інклюзивним характером міста, програмою заходів, що орієнтовані на суспільство.
🌹 Присвоєння почесного звання місту призначається Відбірковим комітетом, в складі якого представники Міжнародної асоціації видавців, Міжнародної федерації книгопродавців, Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій і установ та ЮНЕСКО.
🌹 Щорічно це почесне звання присвоюється тому місту, яке зобов'язалося популяризувати книги і читання, тим самим підтверджуючи значимість літературної творчості.
Початок цій програмі було покладено ЮНЕСКО в 2001 р. завдяки ініціативі мадридських книговидавців і в даний час її підтримують великі міжнародні асоціації книговидавців.
Сьогодні Всесвітній день книги та авторського права святкують у 190 країнах світу !!!




Сьогодні світ відзначає річницю Міжнародного дня Матері - Землі, 50 років!  
Вперше День Землі відзначили на національному рівні у США у 1970 році. День Землі об’єднує людей, що піклуються про майбутнє нашої планети по всьому світу.


15 апреля - Международный день культуры.
«Культура» в переводе с санскритского дословно означает «почитание света», выражающее стремление к познанию прекрасного, идеалам и самосовершенствованию.

Изучать культуру, помнить о ней и оберегать её необходимо постоянно. Ведь именно потребительское отношение к природе, разрушение исторических памятников, кризис духовности в обществе, погоня за материальными ценностями – всё это первейшие признаки бескультурья.
А совесть, сострадание, гордость… – эти чувства присущи только человеку, и воспитывать и развивать их можно только с помощью истинной культуры.
Международный день культуры (World Day of Culture), который отмечается во многих странах мира ежегодно 15 апреля. Он был учрежден в честь принятия 15 апреля 1935 года международного договора «Об охране художественных и научных учреждений и исторических памятников», который стал известен в международно-правовой практике как Пакт Рериха.
Идея создания организованной охраны культурных ценностей принадлежит выдающемуся художнику и деятелю русской и мировой культуры Николаю Рериху, который считал культуру главной движущей силой на пути совершенствования человеческого общества, видел в ней основу единения людей разных национальностей и вероисповеданий.
В начале 20 века, в период войн и передела территорий, при изучении памятников старины, он понимал, как важно их сохранить, и в 1914 году обратился к русскому правительству и правительствам других воюющих стран с предложением обеспечить сохранность культурных ценностей путем заключения соответствующего международного соглашения. Однако, это обращение осталось тогда без ответа. В 1929 году Рерих подготовил и опубликовал проект договора о защите культурных ценностей, сопроводив его обращением к правительствам и народам всех стран.
Проект договора получил всемирную известность и широкий отклик среди мировой общественности. В поддержку идеи Николая Рериха выступили Ромен Роллан, Бернард Шоу, Альберт Эйнштейн, Герберт Уэллс, Морис Метерлинк, Томас Манн, Рабиндранат Тагор. Во многих странах были образованы комитеты в поддержку Пакта. Проект Пакта был одобрен Комитетом по делам музеев при Лиге Наций, а также Панамериканским союзом.
15 апреля 1935 года в Белом Доме в Вашингтоне главами 21 государства был подписан первый в истории Земли международный договор «О защите учреждений, служащих целям культуры, науки и искусства, а также исторических памятников», названный по имени его создателя «Пакт Рериха».
В рамках Пакта Рерих также предложил и отличительный знак, которым предполагалось отмечать защищаемые культурные объекты, – «Знамя Мира», своего рода Знамя Культуры, – белое полотнище, на котором изображены три соприкасающихся амарантовых круга – прошлые, настоящие и будущие достижения человечества, окруженные кольцом Вечности. Этот знак носит международный характер и встречается в произведениях искусства разных стран и народов мира с древних времен до настоящего времени. По замыслу Рериха Знамя Мира должно развеваться над культурными объектами как охранитель истинных духовных ценностей человечества.
Кстати, Знамя Мира в настоящее время можно увидеть повсеместно – в зданиях ООН в Нью-Йорке и в Вене, в Госдуме России, в учреждениях культуры разных стран, на высочайших вершинах мира и даже на Северном и Южном полюсах. А ещё оно было поднято в космос, положив начало осуществлению Международного общественного научно-просветительного космического проекта «Знамя Мира», в котором приняли участие российские и зарубежные космонавты.

Читай!!!


Читай!!!

Під час карантину бібліотеки не працюють у звичному режимі, відтак Укрінформ підготував перелік сервісів, де можна безкоштовно читати книги українською мовою.

Історія пам'ятки

Про українців!

Духовна культура

Вікторини

Користуйся!!!

Цікаво!

Карантин на користь!

Карантин на користь!

На злобу дня!

Будемо здорові!


Будемо здорові!

Про позачасову цінність лікарів в історії світового мистецтва.
Першими людьми, яких арабські художники зобразили у книжковій мініатюрі, були лікарі. Саме заради них було порушено суворі релігійні приписи, що забороняють мусульманам зображувати живих істот.
Зверніть увагу: зображені медики мають золоте «гало» довкола голови.
Серед перлин ісламської колекції Ханенків є великий аркуш з мініатюрою та текстом. Предмет є одним з 30 ілюстрованих аркушів відомого арабського рукопису, створеного 1224 року у Багдаді каліграфом Абдаллагом ібн аль-Фадлом. Книга була арабським перекладом трактату «Про цілющі засоби» Педанія Діоскорида, знаменитого грецького лікаря й ботаніка 1 століття нової ери. Служачи в римській армії Діоскорид багато подорожував і повсюдно збирав знання про лікарські трави. Його п’ятитомний трактат умістив описи та рецепти застосування близько 600 рослин! Початково написана грецькою мовою, праця зазнала численних перекладів і до 17 століття залишалася «біблією» лікарів й аптекарів Європи та Близького сходу.
Поки невідомо, коли і як саме рукопис 1224 року потрапив до Європи. Проте відомо, що у 1910 році власник рукопису, відомий колекціонер Фредрік Роберт Мартін вирізав з книги 30 ілюстрацій з метою продати кожну окремо.
Що керувало таким вочевидь вандальним вчинком збирача і відомого знавця мистецтва? Не можна виключити комерційний інтерес, адже Мартін був також і арт-дилером. Проте ключову роль зіграло інше — властиве тогочасним європейцям уявлення, що саме «картина» найпершою заслуговує на статус мистецького шедевра.
Яка глибочезна прірва нерозуміння! В усі часи «королевою» мистецтв у культурі ісламу була каліграфія — вишукане письмо, якому підпорядковувалися всі інші художні форми. А «картиноцентричні» європейці 19 - першої половини 20 століття безжально пошматували сотні дорогоцінних каліграфічних творів «на малюнки». Воістину, незнання вбиває.
Окрім Музею Ханенків аркуші з мініатюрами рукопису 1224 року зберігаються в Музеї Метрополітан, Галереях Фріра і Саклера, Британському музеї, Луврі, Колекції Давіда в Копенгагені та інших відомих зібраннях світу.
Коли завдяки медикам зв’язки між країнами світу знову відновляться, можливо, прийде час символічного відновлення знаменитого арабського манускрипту, розтерзані зшитки якого нині зберігаються в Стамбулі, в бібліотеці Сулейманіє під кодом Ayasofya 3703.

Читаємо!