Будемо здорові!

Про позачасову цінність лікарів в історії світового мистецтва.

Першими людьми, яких арабські художники зобразили у книжковій мініатюрі, були лікарі. Саме заради них було порушено суворі релігійні приписи, що забороняють мусульманам зображувати живих істот.
Зверніть увагу: зображені медики мають золоте «гало» довкола голови.

Серед перлин ісламської колекції Ханенків є великий аркуш з мініатюрою та текстом. Предмет є одним з 30 ілюстрованих аркушів відомого арабського рукопису, створеного 1224 року у Багдаді каліграфом Абдаллагом ібн аль-Фадлом. Книга була арабським перекладом трактату «Про цілющі засоби» Педанія Діоскорида, знаменитого грецького лікаря й ботаніка 1 століття нової ери. Служачи в римській армії Діоскорид багато подорожував і повсюдно збирав знання про лікарські трави. Його п’ятитомний трактат умістив описи та рецепти застосування близько 600 рослин! Початково написана грецькою мовою, праця зазнала численних перекладів і до 17 століття залишалася «біблією» лікарів й аптекарів Європи та Близького сходу.

Поки невідомо, коли і як саме рукопис 1224 року потрапив до Європи. Проте відомо, що у 1910 році власник рукопису, відомий колекціонер Фредрік Роберт Мартін вирізав з книги 30 ілюстрацій з метою продати кожну окремо.

Що керувало таким вочевидь вандальним вчинком збирача і відомого знавця мистецтва? Не можна виключити комерційний інтерес, адже Мартін був також і арт-дилером. Проте ключову роль зіграло інше — властиве тогочасним європейцям уявлення, що саме «картина» найпершою заслуговує на статус мистецького шедевра.

Яка глибочезна прірва нерозуміння! В усі часи «королевою» мистецтв у культурі ісламу була каліграфія — вишукане письмо, якому підпорядковувалися всі інші художні форми. А «картиноцентричні» європейці 19 - першої половини 20 століття безжально пошматували сотні дорогоцінних каліграфічних творів «на малюнки». Воістину, незнання вбиває.

Окрім Музею Ханенків аркуші з мініатюрами рукопису 1224 року зберігаються в Музеї Метрополітан, Галереях Фріра і Саклера, Британському музеї, Луврі, Колекції Давіда в Копенгагені та інших відомих зібраннях світу.

Коли завдяки медикам зв’язки між країнами світу знову відновляться, можливо, прийде час символічного відновлення знаменитого арабського манускрипту, розтерзані зшитки якого нині зберігаються в Стамбулі, в бібліотеці Сулейманіє під кодом Ayasofya 3703.