Картина «Козак Мамай» («Козак Бардадим»). Кінець XVIII – початок XIX ст. Полотно, олія. 54 х 65 см.
Зображення козака знаходиться у лівій частині картини. Він сидить зі схрещеними ногами «по-турецьки» посеред степу. Обличчя у козака трохи усміхнене, в зубах він тримає люльку. «Мамай» має довгі вуса і чуб, який заправлений за ліве вухо і звисає аж до самого плеча. Одягнений козак за східною модою у просторі речі: зверху дорогий прикрашений візерунком кафтан, під ним – широка сорочка з глибокою горловиною і широкі штани-шаровари, на ногах чоботи. В руках він тримає бандуру. Зліва від козака зображений дуб, на якому висить велика сумка та шабля у піхвах. Під дубом лежить шапка. Справа, під ногами «Мамая», знаходяться пляшка, чарка, а також порохівниця. У правій частині картини зображений кінь у коштовній збруї, який прив’язаний до встромленого в землю списа. Внизу картини знаходиться спеціальне світле поле, у якому розміщений текст:
"Їхав козак полем та й отакувався,
Сів під зеленим дубом та й розперезався:
«Гей, як мені душно!
Я козак Бардадим, куди гляну – степ, як дим!
Гей, шкода ж мені великая молодому,
Що як доведеться в степу помирати,
То нікому буде козацькі кості мої поховати:
Татарин боїться, а лях не приступе,
Хіба прийде лютий звір та в байрак поцупе.
А я того не боюся – горілки нап'юся,
В бандуру заграю, з товаришем погуляю.
Гей, я, козак, був змолоду добряка,
Що не лишав у Польщі ні жида, ні ляха,
Там-то ми гуляли – ляхів оббирали».
Необхідно зазначити, що в тексті вказано ім’я козака-бандуриста, намальованого на картині – Бардадим. Тому можна сміливо назвати цю картину не «Козак Мамай», а «Козак Бардадим». Бардадим – типове козацьке прізвище, яке означає людину великої комплекції, здорованя.
"Їхав козак полем та й отакувався,
Сів під зеленим дубом та й розперезався:
«Гей, як мені душно!
Я козак Бардадим, куди гляну – степ, як дим!
Гей, шкода ж мені великая молодому,
Що як доведеться в степу помирати,
То нікому буде козацькі кості мої поховати:
Татарин боїться, а лях не приступе,
Хіба прийде лютий звір та в байрак поцупе.
А я того не боюся – горілки нап'юся,
В бандуру заграю, з товаришем погуляю.
Гей, я, козак, був змолоду добряка,
Що не лишав у Польщі ні жида, ні ляха,
Там-то ми гуляли – ляхів оббирали».
Необхідно зазначити, що в тексті вказано ім’я козака-бандуриста, намальованого на картині – Бардадим. Тому можна сміливо назвати цю картину не «Козак Мамай», а «Козак Бардадим». Бардадим – типове козацьке прізвище, яке означає людину великої комплекції, здорованя.
