23 квітня — Всесвітній день книги та авторського права
"Велика-бо користь буває чоловікові від науки книжної, бо книги вказують нам і навчають нас, як іти шляхом покаяння, і мудрість, і стриманість здобуваємо із слів книжних. Книги подібні рікам, що тамують спрагу цілого світу — це джерела мудрості."
"Повість минулих літ"
🌹 Це щорічне свято почали відзначати з 1996 р. (проголошено на 28-й сесії ЮНЕСКО 15 листопада 1995 р.). Рішення було прийнято з метою просвіти, розвитку усвідомлення культурних традицій, а також з урахуванням того, що книги є найбільшим засобом поширення знань, найнадійнішим способом їх збереження. Також у цей день прийнято проводити книжкові виставки та ярмарки.
🌹 Для обрання цієї дати (23 квітня) було враховано досвід ряду країн та організацій, які раніше вже святкували "День книги".
🌹 Зокрема, в Іспанії у 1926 р. король Альфонс ХІІІ підписав декрет про святкування в своїй країні Дня іспанської книги. Після невеличкої полеміки, було прийнято рішення, що цим днем буде 23 квітня — день смерті Мігеля Сервантеса.
🌹 У Барселоні цей день збігся зі святом на честь заступника Каталонії Святого Георгія, коли книготорговці влаштували грандіозну книжкову ярмарку. Саме там, із 1931 р., з'явився звичай дарувати троянду кожному, хто придбає книгу.
🌹 Сьогодні (23 квітня) книжковою столицею світу 2020 року стала столиця Малайзії Куала-Лумпур й отримала титул Всесвітньої столиці книги-2020. Минулого року нею було місто Шарджа (ОАЕ) отримало титул Всесвітньої столиці книги-2019 року, у зв'язку з інноваційним та інклюзивним характером міста, програмою заходів, що орієнтовані на суспільство.
🌹 Присвоєння почесного звання місту призначається Відбірковим комітетом, в складі якого представники Міжнародної асоціації видавців, Міжнародної федерації книгопродавців, Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій і установ та ЮНЕСКО.
🌹 Щорічно це почесне звання присвоюється тому місту, яке зобов'язалося популяризувати книги і читання, тим самим підтверджуючи значимість літературної творчості.
Початок цій програмі було покладено ЮНЕСКО в 2001 р. завдяки ініціативі мадридських книговидавців і в даний час її підтримують великі міжнародні асоціації книговидавців.
Початок цій програмі було покладено ЮНЕСКО в 2001 р. завдяки ініціативі мадридських книговидавців і в даний час її підтримують великі міжнародні асоціації книговидавців.
Сьогодні Всесвітній день книги та авторського права святкують у 190 країнах світу !!!
Сьогодні світ відзначає річницю Міжнародного дня Матері - Землі, 50 років!
Вперше День Землі відзначили на національному рівні у США у 1970 році. День Землі об’єднує людей, що піклуються про майбутнє нашої планети по всьому світу.
Вперше День Землі відзначили на національному рівні у США у 1970 році. День Землі об’єднує людей, що піклуються про майбутнє нашої планети по всьому світу.
15 апреля - Международный день культуры.
«Культура» в переводе с санскритского дословно означает «почитание света», выражающее стремление к познанию прекрасного, идеалам и самосовершенствованию.
Изучать культуру, помнить о ней и оберегать её необходимо постоянно. Ведь именно потребительское отношение к природе, разрушение исторических памятников, кризис духовности в обществе, погоня за материальными ценностями – всё это первейшие признаки бескультурья.
А совесть, сострадание, гордость… – эти чувства присущи только человеку, и воспитывать и развивать их можно только с помощью истинной культуры.
А совесть, сострадание, гордость… – эти чувства присущи только человеку, и воспитывать и развивать их можно только с помощью истинной культуры.
Международный день культуры (World Day of Culture), который отмечается во многих странах мира ежегодно 15 апреля. Он был учрежден в честь принятия 15 апреля 1935 года международного договора «Об охране художественных и научных учреждений и исторических памятников», который стал известен в международно-правовой практике как Пакт Рериха.
Идея создания организованной охраны культурных ценностей принадлежит выдающемуся художнику и деятелю русской и мировой культуры Николаю Рериху, который считал культуру главной движущей силой на пути совершенствования человеческого общества, видел в ней основу единения людей разных национальностей и вероисповеданий.
Идея создания организованной охраны культурных ценностей принадлежит выдающемуся художнику и деятелю русской и мировой культуры Николаю Рериху, который считал культуру главной движущей силой на пути совершенствования человеческого общества, видел в ней основу единения людей разных национальностей и вероисповеданий.
В начале 20 века, в период войн и передела территорий, при изучении памятников старины, он понимал, как важно их сохранить, и в 1914 году обратился к русскому правительству и правительствам других воюющих стран с предложением обеспечить сохранность культурных ценностей путем заключения соответствующего международного соглашения. Однако, это обращение осталось тогда без ответа. В 1929 году Рерих подготовил и опубликовал проект договора о защите культурных ценностей, сопроводив его обращением к правительствам и народам всех стран.
Проект договора получил всемирную известность и широкий отклик среди мировой общественности. В поддержку идеи Николая Рериха выступили Ромен Роллан, Бернард Шоу, Альберт Эйнштейн, Герберт Уэллс, Морис Метерлинк, Томас Манн, Рабиндранат Тагор. Во многих странах были образованы комитеты в поддержку Пакта. Проект Пакта был одобрен Комитетом по делам музеев при Лиге Наций, а также Панамериканским союзом.
Проект договора получил всемирную известность и широкий отклик среди мировой общественности. В поддержку идеи Николая Рериха выступили Ромен Роллан, Бернард Шоу, Альберт Эйнштейн, Герберт Уэллс, Морис Метерлинк, Томас Манн, Рабиндранат Тагор. Во многих странах были образованы комитеты в поддержку Пакта. Проект Пакта был одобрен Комитетом по делам музеев при Лиге Наций, а также Панамериканским союзом.
15 апреля 1935 года в Белом Доме в Вашингтоне главами 21 государства был подписан первый в истории Земли международный договор «О защите учреждений, служащих целям культуры, науки и искусства, а также исторических памятников», названный по имени его создателя «Пакт Рериха».
В рамках Пакта Рерих также предложил и отличительный знак, которым предполагалось отмечать защищаемые культурные объекты, – «Знамя Мира», своего рода Знамя Культуры, – белое полотнище, на котором изображены три соприкасающихся амарантовых круга – прошлые, настоящие и будущие достижения человечества, окруженные кольцом Вечности. Этот знак носит международный характер и встречается в произведениях искусства разных стран и народов мира с древних времен до настоящего времени. По замыслу Рериха Знамя Мира должно развеваться над культурными объектами как охранитель истинных духовных ценностей человечества.
Кстати, Знамя Мира в настоящее время можно увидеть повсеместно – в зданиях ООН в Нью-Йорке и в Вене, в Госдуме России, в учреждениях культуры разных стран, на высочайших вершинах мира и даже на Северном и Южном полюсах. А ещё оно было поднято в космос, положив начало осуществлению Международного общественного научно-просветительного космического проекта «Знамя Мира», в котором приняли участие российские и зарубежные космонавты.
