Д. ЯВОРНИЦЬКИЙ ТА І. РЄПІН: ДРУЖБА, РОЗПОЧАТА З "ЗАПОРОЖЦІВ..."
Багато важливих і цікавих фактів з життя Д.І. Яворницького стосуються його дружби з видатним художником Іллею Юхимовичем Рєпіним.
Знайомство Рєпіна з Д. Яворницьким відбулось у 26 лютого 1886 р. в Санкт-Петербурзі, куди 30-літній вчений був змушений переїхати з України, на роковинах Т. Шевченка після панахиди в Казанському соборі. Дружба між ними тривала до кінця життя, вони часто бачились вдома у Рєпіна і по суботах на «збіговищах» у Яворницького, які відвідували члени української громади Петербурга.
Коли Рєпін познайомив Яворницького зі своїм задумом написати картину "Запорожці пишуть листа турецькому султану", вчений з радістю почав допомагати художникові.
Дмитро Іванович згадував: «До послуг Рєпіна була вся моя колекція: зброя, жупани, люльки-носогрійки..., графин з горілкою, викопаний в могилі поблизу місця Запорозької Січі, навіть череп запорожця... викопаний там же». Ці речі можна побачити на картині: одяг, музичні інструменти, зброя, прапори.
Вчений на довгі роки став консультантом художника з теми "козацтво": знайомив Рєпіна з історичними документами, дослідженнями, навіть знаходив типажі людей, які були схожі на запорожців.
Під час роботи над картиною Рєпін попросив вченого позувати для образу запорозького писаря: "Хто як не Ви, Дмитре Івановичу, літописець історії козацтва, - сказав Ілля Рєпін, - маєте позувати для образу запорозького писаря".
До речі, існують два варіанти картини. На одній, що зберігається в Петербурзі в Державному Російському музеї, Д. Яворницький зображений у молодому віці, а на другій, яка в Харківському художньому музеї, вже проявився талант художника, і він уявив, яким Яворницький буде у похилому віці.
І. Рєпін працював над картиною більше 11 років (1880-1891 рр.), і успіх її був величезний. Рєпін в листі подділився з Яворницьким радістю, коли імператор Олександр ІІІ купив кінцевий варіант картини за 35 тис. карбованців.
Зворушений щирою допомогою Яворницького у створенні картини, Ілля Юхимович подарував Дмирові Івановичу олійний ескіз «Запорожців», який нині зберігається у Третьяковській галереї в Москві.
І. Рєпін створив дев`ять малюнків до першої фундаментальної монографії Д.І. Яворницького «Запорожье в остатках старины и преданиях народа» (СПб., 1888), а також до першого тому «Истории запорожских козаков» (Спб., 1892). Навзаєм, Яворницький присвятив Рєпіну нариси з книги «Очерки по истории запорожских казаков и Новороссийского края» (СПб., 1889).
Відтоді ж як Рєпін переїхав до Куоккали у Фінляндію (зараз - садиба-музей "Пенати" під Петербургом), а Дмитро Іванович до Катеринославу, - друзі більше не бачилися, але активно листувались. Яворницький продовжував надихати художника на написання картин запорозької тематики, на що Рєпін писав: «Опять Запорожье и опять Вы — мой ментор Вергилий...», «Я стою перед Вами на коленях, в позе приемлющего благословление...».
Завдяки Яворницькому у Рєпіна з’явилися такі картини, як «Чорноморська вольниця», «Козаки їдуть морем зі здобиччю» та інші. І навіть під впливом листів Яворницького останньою картиною Рєпіна була картина «Гопак», для якої Дмитро Іванович надсилав з України фотографії танцюючої гопак молоді. Цю картину художник не встиг закінчити і писав її, до речі, на лінолеумі, не маючи коштів на полотно, ще і лівою рукою, оскільки права від пензля була паралізована.
На прохання Д. Яворницького для Катеринославського обласного музею ім. О. Поля Ілля Юхимович Рєпін подарував декілька ескізів до картини "Запорожці..." та альбом з малюнками української тематики (нині знаходиться в Києві в Національному музеї «Київська картинна галерея»).
Сам Ілля Юхимович Рєпін, мандруючи запорозькими місцями, жодного разу так і не побував у Катеринославі та не бачив музей, який очолював його друг. Уже в останні роки життя він пише, що «не побувати мені там, тільки у Яворницького на Запорожжі – ось моя хата» (лист від 24.10.1928 р.)
Коли в листопаді 1913 р. в Катеринославі відбулося урочисте засідання, присвячене тридцятиріччю літературно-наукової діяльності
Д.І. Яворницького, Рєпін надіслав ювіляру вітальну телеграму: “Вітаю маститого ювіляра, дружньо обіймаю безсмертну душу Запорожжя”.
Їхнє листування продовжувалося – з деякими перервами — до останнього року життя великого художника. Усіх листів Рєпіна в архіві Яворницького збереглося більше шестидесяти: останній із них датовано 31 травня 1930 р., тобто за чотири місяці до смерті художника.
Листи Іллі Рєпіна до Дмитра Яворницького були продані Серафимою Яворницькою до Третьяковської галереї у 1940 році, тому опубліковані значно раніше, ніж переважна більшість листування Дмитра Яворницького з іншими кореспондентами: в 1962 р. у виданнях «Рєпін і Україна».
Видатний художник пішов з життя в 1930 році, Д.І. Яворницький пережив І.Ю. Рєпіна на 10 років, написавши низку статей про нього, а також надзвичайно цікаві і досить об`ємні за обсягом спогади "Как создавалась картина "Запорожцы..."
