День пам‘яті жертв політичних репресій


Як Давить Світ, як Обступає,
як Приголомшує, як Мне!
Як Зберегти в Собі це Серце,
коли Воно Не кам'яне?
Як Зберегти в Собі цю Душу
в Глобальнім Клекоті Біди?
Кити хоч Викидаються на Сушу.
А Людству Викидатися Куди?!
Ліна КОСТЕНКО

 Щороку в третю неділю травня Україна відзначає День пам‘яті жертв політичних репресій. Ми згадуємо тисячі українців, які стали жертвами політичних репресій керівництва СРСР на початку ХХ столітт


Кількість жертв політичних репресій в Україні не піддається підрахунку – це неймовірні цифри. Деякі фахівці вважають, що за період від початку 1920-х і до кінця 1980-х років, тобто за час правління більшовицько-комуністичного режиму, в Україні було заарештовано майже півтора мільйона осіб (із них понад 50% українці). Величезну кількість із них було розстріляно, всі інші пройшли тюрми, заслання, вислання (майже 3 мільйони українців), каторгу, табори, примусово побували в психіатричних закладах.
Терор і репресії вразили майже всі верстви українського населення: науковців, політиків, військових, священиків, представників культури, селянство. Особливо тяжкою і болісною спадщиною минулого стали масові репресії, які чинилися сталінським режимом та його прибічниками в Україні у 1930-х роках. Приміром, в Україні в 1937–1938 роках було засуджено 198 918 осіб, з яких близько двох третин – до розстрілу. Решту було відправлено до в`язниць і таборів.
Упродовж десятків років радянська влада ретельно приховувала сліди своїх злочинів: на місцях поховань зводилися режимні об’єкти КДБ, землю заливали бетоном, місцевість розрівнювали бульдозерами й висаджували дерева.
Один із трагічних символів тієї доби є київська Биківня – у Биківнянському лісі розташоване найбільше в Україні місце поховання жертв масових політичних репресій. Тут був об’єкт спеціального призначення НКВС, де наприкінці 1930-х – у 1940-х роках відбувалися масові захоронення розстріляних та закатованих.
Однією з найкривавіших стала ніч у Києві 19 травня 1938 року, коли у в’язницях НКВС було розстріляно 563 людини. Трагедія Биківні стоїть в одному ряді із такими злочинами, як Аушвіц, Бухенвальд, Дахау, Бабин Яр та Катинський розстріл. На сьогодні вже встановлено імена понад 19 тисяч розстріляних громадян з Биківнянського поховання жертв сталінських репресій.
Внаслідок терору 30-х в була знищена наукова та мистецька еліта України, зруйновані традиційні ціннісні орієнтири, відбулася денаціоналізація українців.
Неприпустимі методи залякування населення, що використовувалися тоді та, приводили до глобальної депресії, величезної кількості жертв, не мають повторюватися надалі. Життя та гідність людини, самосвідомість українців – найголовніші цінності, які маємо берегти та примножувати.
Маємо зберігати пам‘ять про безневинні жертви тих років, щоб не допустити повторення цієї великої трагедії в майбутньому.
В родині, в суспільстві, в державі створення умов для якісного життя та гідного існування людини, плекання національних цінностей і традицій – надважливе завдання. Поважне ставлення до держави та до ближнього, незалежно від віку, достатку, фізичних можливостей, робить людину людиною. Бережімо один одного і Україну. Не дамо трагедії повторитися знову.