Сьогодні, 14 листопада -
109-річниця від дня народження
Андрія Самійловича МАЛИШКА
(14.11.1912 — 17.02.1970)
українського поета, перекладача, літературного критика.
Навіть, хто й не знайомий із творчістю поета, обов'язково, чув і знає пісню
"Рідна мати моя"...
("Пісня про рушник")
Рідна мати моя,
Ти ночей Не доспала,
Ти водила мене у Поля край Села,
І в Дорогу далеку
Ти мене на Зорі проводжала,
І рушник вишиваний на Щастя дала.
І в Дорогу далеку
Ти мене на Зорі проводжала,
І Рушник вишиваний на Щастя,
на Долю дала.
Хай на ньому цвіте росяниста Доріжка,
І зелені Луги, й солов'їні Гаї,
І Твоя незрадлива
материнська ласкава Усмішка,
І засмучені Очі хороші Твої.
І Твоя незрадлива
материнська ласкава Усмішка,
І засмучені Очі хороші, блакитні Твої.
Я візьму той Рушник, простелю, наче Долю,
В тихім шелесті Трав, в щебетанні Дібров.
І на тім Рушничкові
оживе все знайоме до Болю:
І Дитинство, й Розлука, і вірна Любов.
І на тім Рушничкові
оживе все знайоме до Болю:
І Дитинство, й Розлука,
й Твоя материнська Любов.
(З особливою ніжністю і теплотою
згадував письменник свою матір -
найдорожчої людини в житті)
* * *
Минають літа, як мрії,
А вірші його живуть,
Бо пісню душі Андрія
Далеко-далеко чуть.
