англійського письменника-гумориста, автора детективів, винахідника поетичної форми клеріхью (англ. Clerihew) – гумористичного вірша про будь-яку відому персону.
Клеріхью – гумористичний чотиривірш, що складається з чотирьох римованих рядків неоднакової довжини, в якому в першому рядку називається ім'я персони, а в інших що-небудь смішне, але не образливе про персону.
Чотири рядки клеріхью римуються за схемою ааbb.
Вірш не має фіксованого метра; несуттєвим є навіть ритм (він часто нагадує прозаїчний). Відповідно, не важлива і кількість складів або слів в рядку, а самі рядки можуть бути нерівної довжини. Незмінним завжди залишається «правило першого рядка»: він або повністю (для класичного варіанту) складається з імені персонажа, або закінчується таким (для більш пізніх і особливо сучасних варіантів).
Другий рядок римується з першим і дає гумористичну, часто несподівану характеристику персонажа або ж подій, пов’язаних з героєм.
Третій і четвертий рядки «вивертають» серйозні факти навиворіт, створюючи комічний ефект, в тому числі і через ламаний ритм і деформований метр.
Отже, перший рядок підказує походження останнього, тоді як останній будує через алюзію інтерес до першого і об'єднує сюжет.
Гумор цієї форми полягає в її навмисне застиглій неадекватності: крім незграбного ритму і рими, віршоване трактування предмета або недоречне, або зовсім недоречне, якби це була робота впертого школяра.
Персонажі клеріхью завжди реальні люди – видатні особистості (вчені, поети, музиканти тощо), герої книг, фільмів, опер. Головна вимога клеріхью - відомий, визнаний всіма, впізнаваний герой. Тобто клерихью - це "біографія в капсулі".
Сміх у клеріхью - це гумор, який під маскою осміяння виключно схвальний.
Клеріхью ніколи не бувають образливими чи принизливими. У чотирьох рядках вірш концентрує великий обсяг інформації, подаючи її в гумористичному ключі.
Клеріхью дидактичний. Клеріхью понизаний алюзіями, безліччю інтертекстуальних зв'язків з персоною та культурою літературого оригіналу.
