21 березня день пам'яті Ольги Кобилянської - видатної української письменниці, людини з європейським мисленням (1863-1942).

 Яскрава і самобутня жінка зі складною долею, Ольга Кобилянська - взірець незламного характеру, твердості духу та всебічного таланту. Василь Стефаник так визначив суть творчості Ольги Кобилянської: "Ви вмієте писати так, що прочитавши Вашу робітку, в мене очі добріють, як у дитини. Всі вістря, що могли б ранити людей, Ви ховаєте в себе…".

Народилася Ольга Кобилянська в містечку Гура-Гумора на Буковині (нині - Румунія). За словами майбутньої письменниці, вона закінчила лише чотири класи народної школи, тобто мала основу "для дальшого розумового розвою". Вона багато займалася самоосвітою. Захоплювалася творами з соціології, політології, філософськими трактатами. Шукала себе в музиці (грала на фортепіано, цитрі, дримбі), непогано малювала і грала в театрі. Хотіла навіть стати професійною актрисою, але віддала перевагу літературі. Була людиною з європейським мисленням.
Перші оповідання вона написала німецькою мовою. Українська у її творчість прийшла разом зі знайомством з письменницею Наталією Кобринською та Софією Окуневською - першою українкою жінкою-лікарем в Австро-Угорщині.
Під час поїздки до Києва вона зустрічалася з Миколою Лисенком, Михайлом Старицьким, Михайлом Коцюбинським. Була в Каневі, щоб вклонитися могилі Тараса Шевченка. Гостювала у родини Косачів на їхньому хуторі Зелений Гай на Полтавщині, здружилася з Лесею Українкою.
Ольга Кобилянська за майже пів століття створила десятки оповідань, нарисів, новел, повістей, критичних і публіцистичних статей, перекладів, лишила значне за обсягом листування.