Дзвінок вже пролунав.
Шкільний поріг лишаєте,
Знайте своє призначення,
Що буде мати значення.
Стежок легких бажаємо,
На вас завжди чекаємо.
Цікаво знати...
А ви знали ,що Іван Нечуй-Левицький говорив про про небезпечність та непотрібність росіян для України ще за довго до того,коли це стало мейнстрімом?
Навряд чи хтось вивчає зараз у школі наукову розвідку «Непотрібність великоруської літератури для України і для слов’янщини», написану Іваном Нечуєм - Левицьким у 1878
році.
А було б слушно, бо саме в цій праці автор відповідає на запитання , яке й досі хвилює багатьох наших сучасників в усьому світі – запитання зазвичай саркастичне: чому, мовляв, в Україні було так мало цікавої літератури, «де ваші Шекспір, Байрон і Бальзак?». Ось як пояснює це Іван Нечуй-Левицький:
«В Україні великоруські школи іґнорували народний український язик. Уряд не пускав
його в школи. Петербурзькі царі видавали укази, забороняючи печатати українські
книжки, повисилали українських писальників то в Сибір, то на Кавказ, то на далеку північ
в Великоросію. Великоруська журналістика знущалась над нашим язиком та літературою. Трудно й до сього часу розвиватись українській літературі в Руському царстві.»
Саме через це наша класика народжувалася в таких муках, – бо російська імперія весь час намагалася зробити так, щоб українська література взагалі перестала існувати, – і зовсім не тому, що українці недостатньо творчі, не надто глибоко мислять чи не мають оригінальних ідей.
Натомість російська література видається письменникові байдужою, штучною:
«Недостача елеґантности, естетичности, фантазії й глибокого серця зразу дає впізнати великоруські поетичні твори, по більшій частці холодні, як полярний лід, і монотонні, як снігове полярне поле. Пушкінові поеми неначе чудові цяцьки, вирізані з льоду, і так холодні, як лід».
Не оминає Нечуй-Левицький і теми релігії. Він закликає тримати дистанцію в культурному полі та не обманюватися богомільністю московитів, під прикриттям якої вони намагаються звабити вірян-українців. Адже у молитвах росіян немає й ніколи не буде щирості, та й Бога там ніколи не було й не буде – не може любити Бога той, хто ненавидить людей:
«Їх релігійність (…) вся основана на обряді, на букві, на зверхности, вона не має в собі
нічого морального. Каже ж великоруська приказка: “Мужик перекрестится, а потом
зарежет”. Од того страшного деспотизму виходить те дике самодурство, той гніт, те
звірство , що проявляється у великоросів».(Що ми власне сьогодні й спостерігаємо).
Але повернімося до мистецтва. Насамперед – до фольклору, в якому відбивається підсвідомість народу, та частина його світогляду, яку можна закамуфлювати гарними манерами, освітою, дипломатією, – одначе пісня виносить на-гора те справжнє, чим дихає і живиться народ, його справжню суть.
Одна з функцій творчості – показувати, відтворювати навколишній світ. Яким же малює світ «великоросів» їхня народна пісня? Грубим і меркантильним. Таким, у якому гроші, взагалі матеріальне – найголовніше, й тому найприємніший комплімент людині, її погляду – що вона «поглядит, как рублем дарит». Іван Нечуй-Левицький зауважує: «На Україні се буде зовсім навиворіт: про злого чоловіка кажуть, що він “гляне, неначе п’ятака дасть!”»
Чи, можливо, росіяни здатні розповісти про кохання? Про сімейне життя? Дзуськи! В них і кохання якесь, м’яко кажучи, дивне.
Ось як описує Нечуй-Левицький у «Хмарах» сімейний побут українки Марти Сухобрус та росіянина Степана Воздвиженського:
«Горда, розумна й завзятуща, як щира українка, Марта зовсім не була зугарна по своїй вдачі кориться деспотизмові чоловіка, а навпаки, їй бажалось всім правучать в домі і в хазяйстві. Воздвиженський вивіз з Тули зовсім інший погляд загалом на всіх жінок. Мартина енергія й злість зовсім збили його з пантелику».
У росіян же , наголошує митець, «панує деспотизм батька над цілою сім’єю, над жінкою, над дітьми.
В кінці розвідки, Іван Нечуй-Левицький доходить висновку, що лише своя, рідна література, неодмінно українською мовою, може наповнити та збагатити нашу читацьку авдиторію:
"Нова літературна школа потребує, щоб для козаків були обмальовані такі ж самі козаки, а не хтось інший, щоб вони побачили в книжках таки себе, свій живий образ, з його вартістю й недостачею, і тільки по такій літературі вони можуть рости і розвиватись".
Сер Артур Ігнейшус (Ігна́тіус) Конан Дойл (Дойль) ( 22.05.1859–7.07.1930), шотландський та англійський письменник, автор численних пригодницьких, історичних, публіцистичних, фантастичних і гумористичних творів.
Справжнє прізвище письменника - Дойл, а Конан - одне з його імен.
А.-К. Дойл народився в Единбурзі в родині, яка ще з діда мала яскраво виражений художній нахил. Дідусь письменника, Джон Дойл, досяг успіху як політичний карикатурист, товаришував із Бенджаміном Дізраелі та Чарльзом Діккенсом.
Батько майбутнього письменника, Чарльз Олтемонт Дойл був талановитим художником і архітектором. Але, незважаючи на свій талант, не міг забезпечити гідне майбутнє своєї сім'ї і свого власного сина, бо був хронічним алкоголіком, і сім'я жила в досить обмежених умовах. Мати Артура - Мері Фоулі, була донькою лікаря, була просто приголомшливою оповідачкою і знала велику кількість різних історій та казок. Про своїх батьків він сказав: «Дві окремі лінії ірландських мандрівників зійшлися під одним дахом». Артур був 2 з 10 дітей подружжя.
У дитинстві Артур багато читав, мав різнобічні інтереси. Його улюбленим автором був Майн Рід, а улюбленою книжкою - "Мисливці за скальпами".
Коли Артуру виповнилося дев'ять років, за його навчання погодилися сплатити більш забезпечені члени сім'ї.
Протягом двох років (1868,1870) він навчався у римо-католицькій єзуїтській підготовчій школі Ходдер-Плейс, (Стонігерст), після чого навчався у коледжі Стонігерст, де залишився до 1875 р., потім рік до Stella Matutina, школи єзуїтів у Фельдкірху, Австрія. Закінчив медичну школу Единбурзького університету, де отримав кваліфікацію бакалавра медицини та магістра хірургії в Единбурзі (1881) та ступінь доктора медичних наук (1885) після завершення своєї дисертації про дегенеративне неврологічне захворювання «Есе про вазомоторні зміни в Tabes Dorsalis».
Під час навчання Артур зустрічався з багатьма майбутніми письменниками, такими як, Джеймс Баррі та Роберт Льюіс Стівенсон, котрі відвідували університет. Але найбільший вплив на нього мав один з його викладачів - доктор Джозеф Белл, котрий був майстром спостережливості, логіки та аналізу. У майбутньому він же став прототипом Шерлока Холмса.
Весною 1879 р. Дойл пише маленьке оповідання "Таємниця Сасасської долини" (The Mystery of Sasassa Valley). Незабаром було опубліковане і його друге оповідання – «Американська історія».
Через 10 років не зовсім вдалої лікарської практики (він був лікарем загальної практики, офтальмологом, хірургом на китобійному судні) А. К. Дойл вирішив відмовитися від медичної практики і повністю присвятити себе літературній творчості.
Перше детективне оповідання - «Таємниця Сесасської долини» Дойл створив під впливом оповідань Е. По та Б. Гарта.
У 1884 р. під впливом Ч. Діккенса він написав соціально-побутовий роман із кримінально-детективним сюжетом «Торговий дім Гердлстон».
У березні 1887 р. Дойл створив «Етюд у багряних тонах» – перший твір про Холмса і Ватсона, який був опублікований 1 грудня 1887 р. у випуску «Бітонського Різдвяного Щорічника».
Саме цим твором він і започаткував "Шерлокіану", створивши нині класичних персонажів – геніального детектива Шерлока Холмса (Sherlock Holmes) і його помічника та одночасно оповідача – доктора Ватсона (або Во́тсона) (Dr John H. Watson).
В цілому найвизначніший герой письменника - Шерлок Холмс з'являється у 56 оповіданнях, об'єднаних у 5 збірок, найвідоміші з яких «Пригоди Шерлока Холмса» (1892), «За-писки про Шерлока Холмса» (1894) і «Повернення Шерлока Холмса» (1905) та у 4 повістях – «Етюд у багряних тонах» (1887), «Знак чотирьох» (1890), «Собака Баскервілів» (1902), «Долина жаху» (варіант – «Долина страху», 1915). Остання збірка – «Архів Шерлока Холмса» (1927).До 1891 р. Дойл стає дуже відомим письменником, видавці готові заплатити йому навіть самі нескромні гонорари за публікацію нових оповідань про геніального сищика.
У 1892 р. журнал «Стренд» запропонував написати ще одну серію оповідань про Шерлока Холмса. Дойл сподівався, що журнал відмовиться виконати умови, які він висунув - 1000 фунтів, але журнал погодився.
Особисто А.-К. Дойл не вважав книжки про Шерлока Холмса найкращими у своїй літературній спадщині, віддаючи першість історичним творам.
У історії Великобританії його цікавили три періоди: Столітня війна, буржуазна революція 17-го століття та війни з Наполеоном. Цим епохам присвячено кілька романів що належать до історичного жанру. Письменник вважав найкращим своїм твором історичний роман «Білий загін» (The White Company, 1891), який оповідає про давно минулі часи колоніальної Англії - середині 14 ст. (1366-1367).Цікавим, але менш визнаним є науково-фантастичний доробок письменника - романи "Втрачений світ" (1912), "Отруєний пояс" (1913), "Маракотова безодня" (1929), у яких вимисел переважає над реальністю.
З початком Першої Світової війни Дойл написав безліч статей на військову тематику.Протягом більшої частини життя Дойл був прихильником ідей спіритизму, він вірив в існування надприродних сил і істот.
У багатьох творах Дойла є цікаві передбачення. Його цілком можна назвати «генератором ідей».Ідеї, які письменник висловив за час свого творчого шляху:
прокладання тунелю під Ла-Маншем, створення плавучих гумових човнів для порятунку корабельних екіпажів, камуфляжних сіток для гарматної обслуги, натільної броні.Письменник передбачав підводну війну і навіть звернувся з відповідним проєктом до уряду, але зустрів бюрократичне нерозуміння, що дорого коштувало Великобританії в роки Першої світової війни.
Все своє довге, насичене подіями життя сер Артур Конан Дойл був на рідкість старанним кореспондентом. Він написав тисячі листів - рідним, друзям, колегам, знайомим. Він був з тих, кому простіше було висловлювати себе на папері, а не в розмові.Конан Дойл був щасливий у сімейному житті. Він мав дві дружини. З Луїзою Гокінс вони мали двох дітей, Мері та Кінгслі. Після смерті Луїзи Дойл одружився на Джин Лекі. З нею він мав трьох дітей: Дені, Адріана та Жана.
У 1924 р. вийшла автобіографічна книга А.-К. Дойла «Спогади і пригоди».Найповніше біографія А.-К. Дойла відображена в книзі «Істинний Конан Дойл», яку написав його син Адріан.
У 1902 р. А.-К. Дойла було посвячено в лицарі за його роботу в польовому госпіталі в Блумфонтейні, Південна Африка та інші заслуги.
У м. Кроуборо (Східний Суссекс) на Лондон Роуд встановлено пам'ятник А.-К.Дойлу авторства Девіда Корнелла.У м. Единбурзі, на Пікарді Плейс, неподалік від місця, де народився Артур Конан Дойл також є статуя Шерлока Холмса.
Нині у в Давосі є меморіальна дошка, яка вшановує Дойля за те, що він популяризував Швейцарію як гірськолижний курорт: «показав світу цей новий вид спорту та привабливість швейцарських Альп взимку».Артур Конан Дойл помер в результаті серцевого нападу.
Письменник похований на кладовищі Мінстед Хемпшір.
На прохання дружини на його надгробку викарбувано девіз лицарів: «Вірний як сталь, прямий як клинок».
Перший переклад творів Артура Конана Дойла українською мовою датується 1922 р.
22 травня День Шерлока Холмса (Sherlock Holmes Day).
Літературне свято - радість шанувальників
22 травня День Шерлока Холмса (Sherlock Holmes Day).
Дата свята встановлена у 2013 р. і пов'язана з днем народження сера Артура Ігнейшуса (Ігна́тіус) Конан Дойла (22.05.1859-07.07.1930), англійського письменника, автора численних пригодницьких, історичних, публіцистичних, фантастичних та гумористичних творів, творця літературного героя на ім'я Шерлок Холмс. Нині класичні персонажі – геніальний детектив Шерлок Холмс (Sherlock Holmes) і його помічник і одночасно оповідач історій доктор Джон Ватсон (або Во́тсон) (Dr John H. Watson).з’явилися на літературному обрії 1 грудня 1887 р., коли у випуску «Бітонського Різдвяного Щорічника» була надрукована повість Артура Конан Дойля «Етюд у багряних тонах».
Вважається, що прототипом Ш. Холмса став лікар та професор Единбурзького університету Джозеф Белл, який викладав під час навчання Дойла.
В цілому Шерлок Холмс - герой 56 оповідань, об'єднаних у 5 збірок, найвідоміші з яких - «Пригоди Шерлока Холмса» (1892), «Записки про Шерлока Холмса» (1894) і «Повернення Шерлока Холмса» (1905) і в 4 повістях – «Етюд у багряних тонах» (1887), «Знак чотирьох» (1890), «Собака Баскервілів» (1902), «Долина жаху» (варіант – «Долина страху», 1915). Остання збірка – «Архів Шерлока Холмса» (1927).Повне ім'я персонажа - Вільям Шерлок Скотт Холмс (Голмс). Він має брата Майкрофта, старшого за нього на 7 років. Риси героя - надзвичайна спостережливість, аналітичний розум, організаторські здібності. Герой має різнобічні уподобання - чудовий боксер, знавець хімії, талановитий скрипаль. Автор оселив героя за неіснуючою, вигаданою адресою: Лондон, Бейкер-стріт, 221-б (221b, Baker street). Резиденцією його героїв квартира була у 1881-1904 рр.
Найдрібніші деталі та логічні висновки, аналіз поведінки людей, подій, що відбулися й сформованих ситуацій, пошук прихованих мотивів та явних причин, холодний розум та відданість закону – поєднання всіх цих властивостей зосереджено в образі Шерлока Холмса.Шляхетний і безстрашний борець зі злом, який має гострий розум і незвичайну спостережливість, Шерлок Холмс за допомогою свого дедуктивного методу вирішує найзаплутаніші головоломки, часто рятуючи цим людські життя. Він геніально перевтілюється, володіє акторським даром і вміє поставити ефектну крапку в кінці кожного блискуче проведеного ним розслідування.
Дедуктивний метод (дедукція - перехід від знання загальних закономірностей до окремого їх прояву, тобто аналіз понять) Шерлока Холмса полягає в тому, що на основі всіх фактів і доказів створюється повна картина злочину; відштовхуючись від неї, сищик розшукує єдино відповідного їй підозрюваного. При створенні картини злочину Холмс використовує строгу логіку. Ключовими моментами методу є спостережливість і експертні знання в багатьох практичних і прикладних галузях науки, які часто належать до криміналістики.
У літературного героя є власний день народження.
6 січня шанувальники великого книжкового детектива Шерлока Холмса відзначають його День народження. Дата 6 січня 1854 р. була розрахована Натаном Л. Бенгісом на підставі зіставлення уривчастої інформації з творів Артура Конан Дойла і астрологічних досліджень.
27 березня 1990 р. на вулиці Бейкер-стріт у Лондоні було створено Музей Шерлока Холмса у Лондоні (The Sherlock Holmes Museum). Будинку дали номер 221-б, хоч фактично це будинок № 239. 
Друге сторіччя поспіль, незважаючи на появу найрізноманітніших літературних персонажів, які борються та перемагають злочинний елемент, Шерлок Холмс є одним із найпопулярніших літературних героїв.
Екранізація оповідань про Шерлока Холмса почалася в 1900 р., з фільму «Спантеличений Шерлок Холмс» - американського німого короткометражного фільму режисера Артура Марвіна. За кількістю екранізацій історія про Шерлока Холмса і доктора Ватсона потрапила в Книгу рекордів Гіннесса. Його образ у 211 фільмах втілений 75 виконавцями зі всього світу.Коротка хронологія найцікавіших фільмів шерлокіани:
1916 "Шерлок Холмс" - єдиний фільм з Вільямом Джиллетом у ролі великого детектива. 1929 "Повернення Шерлока Холмса" - перший звуковий фільм про цього героя. Холмс - Клайв Брук.1939 "Собака Баскервілей". Перший із 14 фільмів, де Холмса грав Безіл Ретбоун, якого вважають «головним» Холмсом свого покоління. 1979 "Вбивство за наказом", фільм, де Шерлок розслідує злочини Джека Різника. Холмс - Крістофер Пламмер. 1984 «Пригоди Шерлока Холмса». Одна з найкращих британських екранізацій, перший серіал із Джеремі Бреттом у ролі Холмса. 1988 «Без жодного доказу». Пародія. Реджинальд Кінкейд, за сюжетом найнятий зображати Холмса, - Майкл Кейн1991 «Шерлок Холмс та зірка оперети»; 1992 - сіквел "Подія біля водоспаду Вікторія". Телефільми. Холмс - Крістофер Лі.Один із найпопулярніших Холмсів сучасного кінематографа – Б. Камбербетч (2010). Він втілює на екрані образ Шерлока Холмса, перенесеного з романів Артура Конана Дойля до нинішнього Лондона.
У Великій Британії проходять виставки, присвячені Шерлоку Холмсу. Найбільша за останні 60 років - під назвою «Шерлок Холмс: Людина, яка ніколи не жила і ніколи не помре», 2014 р.У 2002 р. Королівське хімічне товариство Великої Британії нагородило Ш. Холмса званням почесного члена. У рішенні зокрема вказано, що він успішно застосовував знання хімії для захисту законослухняних громадян від злочинців.
На честь персонажа названо астероїд 5049 Шерлок, відкритий 2 листопада 1981 р.
10 травня святкує день народження український поет, редактор, видавець, лауреат Шевченківської премії, мрійник і головний абабагаламаг України — Іван Малкович. Його вірші – добрі і світлі, родом з дитинства. Уже багато років ми насолоджуємося якісними, гарними українськими книгами видавництва “А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА”, яке люблять дорослі і діти.
Підписатися на:
Дописи (Atom)