9 вересня виповнюється 255 років від дня народження Івана Котляревського, українського письменника, зачинателя нової української літератури. Цікаві факти з життя й творчості митця:
Котляревський отримав звання капітана та орден святої Анни за виявлену хоробрість у боях (зокрема, задунайський похід російської армії під час російсько-турецької війни) та виконання дипломатичних доручень. Уперше "Енеїда" була видана без відома автора 1798-го видавцем Максимом Парпурою. Іван Котляревський розлютився через це, тому присвятив видавцеві декілька рядків у наступній частині "Енеїди":"Якусь особу мацапуру
Там шкварили на шашлику,
Гарячу мідь лили за шкуру
І розпинали на бику:
Натуру мав він дуже бридку,
Кривив душею для прибитку.
Чужеє оддавав в печать;
Без сорома, без Бога бувши
І восьму заповідь забувши.
Чужим пустився промишлять".
Повністю поема вийшла 1842-го тільки після смерті письменника.
Примірник "Енеїди" − найвідомішого твору Івана Котляревського − зберігав в особистій бібліотеці Наполеона I Бонапарта. 1819-го Іван Котляревський написав для полтавського театру п'єсу "Наталка Полтавка" і водевіль "Москаль-чарівник", які стали основою започаткування нової української драматургії. А Микола Лисенко створив оперу "Наталка-Полтавка". Був членом масонської ложі "Любов до істини" де виконував роль "витія" (оратора). У Котляревського була таємна покровителька. Науковці припускають, що це була Варвара Рєпніна − дружина генерал-губернатора Миколи Рєпніна. Вона замовила Котляревському перекласти з французької роботу Дюкена для Полтавського інституту шляхетних дівчат. Три томи по 500 сторінок літератор перекладав 15 років. Іван Котляревський помер 10 листопада 1838 року. Прямих нащадків він не залишив. Незавдовго до смерті письменник відпустив на волю шістьох кріпаків. А дім у Полтаві на Івановій горі заповів своїй економці.