Зима 2013-2014 років стала випробуванням для кожного, хто боровся за свої права. Київ бачив, як мирні протести перетворювалися на поле бою, як надія стикалася з жорстокістю. Вони стояли під кулями, озброєні лише вірою в Україну.
Вони віддали життя, щоб ми жили у вільній країні.
Герої Небесної Сотні не просто частина історії – вони наші сучасники, які зробили найбільшу жертву. Вони поруч – у наших серцях, у наших справах, у нашій боротьбі.
Слава Героям Небесної Сотні!
Знову серце мені крає нині
Над Майданом сей сумний мотив:
– Плине кача…плине по Тисині,
Плине в душі сивих матерів.
На бруківці, що дощами вмита,
Пелюстками пам’ять розцвіла.
А вони також хотіли жити,
Та надія на Майдан вела.
Що їм з того, що у небо лине
Слів величних срібний передзвін.
Знову похилилася калина,
Знову в серці кропива й полин.
Плине кача…плине по Тисині,
Зблідли в буднях образи й пісні.
В очі пам'яті дивлюся нині,
А в зіницях вогники сумні.
Де оте обіцяне, величне,
Де оте, за що пролили кров?
«Патріоти» підлі і безличні
Зґвалтували віру і любов.
Розпинають, мов Христа, Вкраїну
Люципера клятого сини…
Плине кача…плине по Тисині
І Небесна Сотня лине в сни!
Іван Війтенко
Сайт "107 Героїв Небесної Сотні"
