Бібліо-медіа простір

Блог шкільного бібліотекаря Олени Арделян КЗ "Запорізька загальноосвітня санаторна школа-інтернат № 7 І-ІІ ступенів" ЗОР

Мітки

  • Бібліотечне життя
  • Бібліотечні заходи
  • Бібліотечні поради
  • Візитка бібліотеки
  • День народження
  • Знай наших!
  • Календарні дати; народні свята
  • Краєзнавчі цікавінки
  • Медіаграмотність
  • Методичний кошик для педагога
  • Мотиватори бібліотекаря
  • Мультимедійні ігри; вікторини; тести; кросворди
  • Поради батькам
  • Презентації
  • Самоосвіта
  • Українська література
  • Український якісний контент
  • Українці пишаються
  • Унікальна Україна
  • Цікавінки про книги
  • Читачі рекомендують

День пам'яті




Сьогодні День пам’яті Героїв Крут.
Крути – одна з трагічних і водночас легендарних сторінок в історії українських визвольних змагань 1917-1921 років.
Як відомо, наприкінці грудня 1917 року уряд радянської Росії розпочав відкриту агресію проти Української Народної Республіки. Більшовиків надзвичайно дратувало проголошення Україною самостійності. Спочатку Москва створила окремий «український червоний уряд» зі столицею у Харкові, який фактично оголосив війну незалежній частині держави, а потім двинула і війська – балтійських матросів, червоноармійців-головорізів з Москви, Пітера, Пскова, Смоленська тощо. Подавалося це як «громадянська війна».
Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 року між Ніжином і Бахмачем на Чернігівщині, за 130 кілометрів на північний схід від Києва під час наступу на Київ військ більшовицької Росії під проводом полковника Михайла Муравйова. З кінця грудня 1917 року загін Першої Київської юнацької школи ім. Б. Хмельницького під командою сотника Гончаренка обороняв станцію Бахмач, важливий залізничний вузол на кордоні УНР і РСФРР. 27 січня 1918 до них надійшло підкріплення з Києва – 1-ша сотня новоствореного студентського куреня, складена з добровольців – студентів Українського народного університету, київського Університету Святого Володимира (нині ім. Шевченка), гімназистів старших класів українських гімназій на чолі з сотником Омельченком.
Українські війська зайняли оборону біля станції Крути. Вранці 29 січня 1918 розпочався наступ на українські позиції 4-тисячного більшовицького загону петроградських і московських червоногвардійців. Українське військо, якому судилося вступити в криваву сутичку з цією ордою, налічувало близько 300 бійців Студентського куреню, 250 – Першої української військової школи та майже 40 гайдамаків – оце й усе.
Бій тривав до вечора, було відбито кілька атак, бойові втрати складали до 300 убитих, поранених, полонених. Командир Аверкій Гончаренко віддав наказ відійти до ешелону, який чекав за 2 км. Відступаючи, частина студентської сотні потрапила в оточення, відчайдушно атакувала, але сили були нерівні. Одна чота (взвод) студентів у сутінках втратила орієнтир і вийшла на ст. Крути, уже зайняту червоноармійцями. 27 полонених юнаків (студентів і гімназистів) було розстріляно. Наймолодшим полеглим було по 16 років.
Після розстрілу більшовики не дозволили місцевим селянам поховати тіла загиблих. Лише після визволення Києва від червоних, за розпорядженням українського уряду, 19 березня 1918 року відбувся урочистий похорон полеглих у бою під Крутами на Аскольдовій могилі.
В радянський час могили полеглих під Крутами було зруйновано. Десятиріччями історія бою або замовчувалася, або обростала міфами і вигадками, як у закордонній, так і у вітчизняній історіографії.
Після здобуття Україною незалежності подвиг героїв Крут зайняв гідне місце в пантеоні національної слави, став символом патріотизму і жертовності у боротьбі за державну незалежність. На державному рівні цей день почали відзначати з 2003 року. Щорічне вшанування пам’яті Герої Крут закріплено у Постанові ВРУ від 16 травня 2013 року «Про відзначення подвигу героїв бою під Крутами». У 2006 році на залізничній станції Крути відкрили Меморіальний комплекс «Пам’яті героїв Крут».
Розділ Календарні дати; народні свята

Читай!

В шкафу угрюмом, тихом зале на полках Книги умирали...
Нет, не плохими они были.
А просто люди их забыли.
 Забившись в "интернета" дали, их просто больше не читали...
 Желтели тихие страницы, где мудрость всех веков хранится,
И без людской любви, забот дышали пылью переплеты.
Добры, наивны Книги были - не знали, что их разлюбили.
Они все ждали, ждали, ждали...
Людские руки вспоминали...
 И в час ночной им снились лица те, что склонялись над страницей.
 Уютной лампы свет высоко и капли яблочного сока,
 что брызнули на лист раскрытый, цветок засушенный, забытый,
 билет в театр, что был закладкой, след пальца от конфеты сладкой...
И стаи галочек-пометок - следы раздумий, тайных меток, оставленных карандашом.
"Ах, как же было хорошо!"- они вздыхали...
А за окном Убогий мир хлебал ковшом
"Видосы" с виртуальной "Фиги".
Какие, братцы, к черту книги, где всюду тупость бьет ключом!
В шкафу угрюмом, в тихом зале на полках Книги умирали...
Л. Сперанская

Розділ Бібліотечні поради

Цікаво!

Як реставрують книги


Розділ Цікавінки про книги

Слухай!


«Суспільне» запустило сайт і радіо з аудіоказками українською мовою 

Посилання. Слухай аудіоказки
Розділ Українська література

Слухай!


В Україні з’явилася перша онлайн-бібліотека українських аудіокниг


Розділ Українська література

Цікаво!


Чи читали ви книгу, яка була бестселером в рік вашого народження?


Розділ Цікавінки про книги

Цікаво!


Топ-10 найбільших і найкрасивіших бібліотек Польщі


Розділ Цікавінки про книги

Рідна мова!




Геніально про українську мову: якщо ви це прочитаєте, жодного разу не пожалкуєте
Було це давно, ще за старої Австрії, в 1916 році. В купе першої кляси швидкого потягу Львів – Відень їхали чотири пасажири: англієць, німець, італієць.

Четвертим був відомий львівський юрист Богдан Косів. Розмова велася навколо різних проблем і тем. Нарешті заговорили про мови – чия краща, котрій з них належить світове майбутнє.
Першим заговорив англієць:
– Англія країна великих завойовників і мореплавців, які рознесли славу англійської мови по всьому світі. Англійська мова – мова Шекспіра, Байрона, Дікенса, Ньютона та інших великих літераторів і вчених.
– Ні в якому разі, – гордовито заявив німець. – Німецька мова – це мова двох великих імперій – Великої Німеччини й Австрії, які займають більше половини Європи. Це мова філософії, техніки, армії, медицини, мова Шіллера, Гегеля. Канта, Вагнера, Гейне. І тому, безперечно, німецька мова мас світове значення.
Італієць усміхнувся і тихо промовив:
– Панове, ви обидва помиляєтеся. Італійська мова – це мова сонячної Італії, мова музики й кохання, а про кохання мріє кожен. На мелодійній італійській мові написані кращі твори епохи Відродження, твори Дайте, Бокаччо, Петрарки, лібретто знаменитих опер Верді, Пуччіні, Россіні, Доніцетті. Тому італійській мові належить бути провідною у світі.
Українець довго думав і нарешті промовив:
– Ви ж по суті нічого не сказали про багатство і можливості ваших мов. Чи могли б ви написати невелике оповідання, в якому б усі слова починалися з тої самої літери?
– Ні. ні, ні! Це ж неможливо, – відповіли англієць, німець та італієць.
– На ваших мовах неможливо, а нашою – просто. Назвіть якусь літеру, – звернувся він до німця.
– Нехай буде П – сказав той.
– Добре. Оповідання буде називатися.
Перший поцілунок
Популярному перемишлянському поетові Павлові Подільчаку прийшло поштою приємне повідомлення:
Приїздіть, пане Павле,- писав поважний правитель повіту Полікарп
Паскевич,-погостюєте, повеселитесь . Пан Павло поспішив, прибувши першим потягом. Підгорецький палац Паскевічів привітно прийняв приїжджого поета.
Потім під їхали поважні персони – приятелі Паскевичів… Посадили пана Павла поряд панночки – премилої Поліни. Поговорили про політику, погоду. Пан Павло прочитав підібрані пречудові поезії. Панна Поліна програла прекрасні полонези Понятовського, прелюд Пуччіні. Поспівали пісень, потанцювали падеспань, польку. Прийшла пора пообідати.
Поставили повні підноси пляшок: портвейну, плиски, пшеничної, підігрітого пуншу, пільзенське пиво. Принесли печені поросята, приправлені перцем, півники, пахучі паляниці, печінковий паштет, пухкі пампушки під печеричною підливкою, пироги, підсмажені плецки. Потім подали пресолодкі пряники, персикове повидло, помаранчі, повні порцелянові полумиски полуниць, порічок.
Почувши приємну повноту, пан Павло подумав про панночку. Панна Поліна попросила прогулятися по Підгорецькому парку, помилуватися природою, послухати пташині переспіви. Пропозиція повністю підійшла прихмелілому поетові. Походили, погуляли.
…Порослий папороттю предавній парк подарував приємну прохолоду. Повітря п янило принадними пахощами. Побродивши по парку, пара присіла під порослим плющем платаном. Посиділи, помріяли, позітхали, пошепталися, пригорнулися.
Почувся перший поцілунок: прощай парубоче привілля, пора поетові приймакувати!

В купе пролунали оплески. Всі визнали: милозвучна, багата українська мова буде жити вічно поміж інших мов світу.
Зазнайкуватий німець ніяк не міг визнати своєї поразки.
– Ну а коли б я назвав іншу літеру? – заявив він. – Ну, наприклад, літеру С !
– Я на своїй мові можу укласти не лише оповідання, але й навіть вірш, де всі слова будуть починатися на С .
Якщо Ваша ласка, прошу послухати.
САМІТНИЙ САД
Сонно сипляться сніжинки,
Струмінь стомлено сичить.
Стихли струни, стихли співи,
Срібні співи серенад
Сріблом стеляться сніжинки
Спить самітній сонний сад…
Сипле, стелить сад самітній
Сірий смуток – срібний сніг,
Сумно стогне сонний струмінь
Серце слуха скорбний сміх
Серед саду страх сіріє.
Сад солодкий спокій снить.
– Геніально! Незрівнянно! – вигукнули англієць й італієць.
Потім усі замовкли. Говорити не було потреби.


Панас Столярчук, професор (Українська думка , Лондон)
Розділ Українська література

Книжкові новинки


Обама, Іздрик, Жадан: які новинки готують видавці у 2020-му


Розділ Цікавінки про книги

День пам'яті


              27  січня - міжнародний день пам'яті Голокосту

Цей страшний меморіал знаходиться в німецькому місті Шверте на теріторії колишнього нацистського концентраційного табору, підлеглого сумнозвісного Бухенвальду. Тут було знищено близько 250 000 чоловік.
 День пам'яті жертв Голокосту
Розділ Календарні дати; народні свята

Новина

Новий закон про середню освіту: що зміниться для батьків, учнів та вчителів

                                           Цифрова грамотність: що це і навіщо українцям
Розділ Методичний кошик для педагога

Ювілей поета

Ліна Костенко: 90

Корифей української поезії Ліна Костенко

Ліна Костенко – біографія геніальної українки, яка стала сумлінням нації 

Письменниця, що мріяла стати льотчицею

Крила – вірш Ліни Костенко, який має знати кожен українець 



Цікаві факти про Ліну Костенко

1. У 1963 році вона спільно з Аркадієм Добровольським написала сценарій до фільму "Перевірте свої годинники". Стрічка розповідала про українських поетів, загиблих під час Другої світової війни. Фільм зняли 1964 року, але на екрани він так і не вийшов. Остаточний варіант "Хто повернеться – долюбить" був так змінений, що Костенко відмовилася від авторства сценарію.
2. Ліна Костенко вміє відмовляти не тільки колегам: вона відмовилася і від премії "Золотий письменник України", не пояснивши нічого жодним словом, і від звання Героя України, яке хотів їй вручити Ющенко, а фраза "Політичної біжутерії не ношу" стала мало не афоризмом.
3. У 2005 році Ліна Костенко взяла участь в експедиції до Чорнобильської зони. Письменниця активно працювала нарівні з усіма вченими, рятуючи предмети побуту і артефакти народної культури від знищення і забуття.
4. Дочка Ліни Костенко Оксана Пахльовська теж стала письменниця, вона живе з матір'ю у Києві. А от син поетеси працює програмістом у Штатах. Внучка ж Костенко Ярослава-Франческа Барб'єрі вивчає філософію у Римському університеті "Ля Сап'єнца", де її мама завідує кафедрою україністики.
5. Ліна Костенко має чимало регалій, хоча вони для неї нічого не значать. Вона – почесний доктор Чернівецького національного університету (2002); лауреат Державної премії ім. Т.Шевченка (1987, за роман "Маруся Чурай" і збірку "Неповторність"); лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії ім. О. Теліги (2000). Також її було нагороджено Почесною відзнакою Президента України (1992) і Орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня у березні 2000 року.

Розділ Українці пишаються

Святкова дата!


Сильні коли єдині...
З ДНЕМ СОБОРНОСТІ!

22 січня – День Соборності України: історія, факти, традиції святкування



Розділ Календарні дати; народні свята

Тести


Мистецька Україна: як добре її знаєш ти?



Розділ Мультимедійні ігри; вікторини; тести; кросворди

Ювілей журнала

Журналу «Малятко» виповнилося 60 років

13 січня щомісячному дитячому журналу «Малятко» виповнилося 60 років! «Малятко» був першим і єдиним радянським журналом для дітей, що видавався українською мовою.
Журнал був заснований 1960 року письменником Борисом Харчуком. Персонажами першого випуску були Ленін, Котигорошко, Заєць та Сірий вовк. Головна тема — польоти до зірок. В журнал писали такі відомі особистості як Оксана Іваненко, Микола Вінграновський, Олесь Гончар, Петро Панч, Євген Гуцало, Борис Харчук, Марія Познанська, Грицько Бойко, Платон Воронько, Андрій М’ястківський, Василь Чухліб, Наталя Забіла. Спеціально на замовлення «Малятка» писав вірші Дмитро Павличко.


Розділ Українська література

Читай!!!


Українські бестселери 2019: говорять видавці
У пошуках долі




Розділ Українська література

Цікаво!


                                                   10 фактів про українські казки, які ви не знали


Розділ Українська література

Цікаво!



                                Тернопільський семінарист написав вірш, який сколихнув соцмережі

Тернопільський семінарист Богдан Фесик написав твір, який “підірвав” соцмережі. Окрім тексту вірша “Україно, ти потрібна мені!”, автор оприлюднив також відео з виконанням цієї поезії.
За тиждень відеоматеріал набрав понад 25 тисяч вподобань, 60 тисяч поширень, сотні коментарів у “Фейсбук” та більше  5 тисяч переглядів на YouToube. Користувачі дякують Богдану Фесику за такі зворушливі слова, які проймають до сліз.
“Моя Україно! Я люблю тебе своїми віршами! Присвячую тобі і цей вірш, вірю у тебе!”, – написав Богдан Фесик.


Розділ Українці пишаються

Цікаво!


                           Єдина в світі повністю вишита книга – шедевр зроблений в Україні!



Розділ Цікавінки про книги

Святкуємо!

13 січня - ЩЕДРИЙ ВЕЧІР та СВЯТО МЕЛАНКИ
За тиждень після коляди, напередодні Нового Року (за старим стилем) в центральних регіонах України святкують Щедрий Вечір.
За християнським календарем це день преподобної Меланії.
В цей вечір прийнято щедрувати, а на ранок 14-го січня - посівати господи. Хоча на західній Україні звичаї дещо різняться - тут щедрують 18-го січня, у вечір напередодні Водохреща.
Зі святом всіх, хто святкує! 



Розділ Календарні дати; народні свята

Святкова дата!


ДОНЕЧЦІ...
Я б хотіла тебе вберегти
Від всього,що є в світі гіркого:
Від брехні,щоб по ній не пройти,
Ран душі від колючого слова.

Щоб ніхто не бажав тобі зла,
І не ніс в твої радощі болі
Не спалив твоє серце до тла
Не тримав твою душу в неволі..

Огорнути я хочу крилом
Твої плечі від страху та болю
Щоб добро відзивалось добром
І купалося серце в любові.

Я б хотіла навчити тебе,
Приклад власний в житті показати...
Кожну мить,що Господь нам дає
Берегти і завжди цінувати...

Вірш: Z.Ina


Розділ Календарні дати; народні свята

Святкуємо!



Розділ Бібліотечне життя

Цікаво!


Щедрий вечір, Меланки та Старий новий рік: цікаві факти про традиції цього дня

Як, коли і кому годиться ходити колядувати, щедрувати та посівати?

Як українці здавна святкували Новий рік: цікаві факти та обряди

Стародавні українські традиції зустічі Нового року та Як святкували Новий рік запорізькі козаки?

Святвечір: як святкувати та що готувати на вечерю 


Розділ Календарні дати; народні свята

Поети України


Володимир Сосюра: «Я – дитя першої любові»

Добірка віршів Володимира Сосюри для дітей

Розділ Українці пишаються

Ювілей поета



 8 січня Василю Симоненку виповнилося б 85 років….

                           Цінні думки Василя Симоненка. До річниці народження поета



Василь Симоненко став свого часу одним із перших речників українського «шістдесятництва». Він народився на Полтавщині, здобув журналістську освіту в Київському університеті, а працювати поїхав на Черкащину. Журналістську діяльність із літературною поєднував іще зі студентських років – попри це, за життя поета вийшла друком лише одна його збірка, «Тиша і грім».

Василь Симоненко помер у 28 років. За офіційною версією, від раку. За іншою версією, яку підтримують його сучасники, Симоненко просто «забагато знав».

У 1962 році він разом із колегами Аллою Горською та Лесем Танюком виявив місця поховання розстріляних жертв НКВС у Биківні. Про жахливу знахідку повідомили у міськраду, але замість слідства, усіх трьох почали переслідувати. Василя Симоненка навіть кілька разів жорстоко побили. Наслідком цього, упевнені друзі поета, і стала його швидка смерть.

Режисер і письменник Лесь Танюк пригадує, що тоді, за рік до смерті, життя Василя Симоненка перевернулося. Побачене у Биківні вразило його настільки, що він навіть розпочав щоденник. «Весь його щоденник, думаю, написаний для того, аби навести лад у душі, але ніяк не повірити у те, що сталося», – каже Лесь Танюк.




Василь Симоненко став свого часу одним із перших речників українського «шістдесятництва». Він народився на Полтавщині, здобув журналістську освіту в Київському університеті, а працювати поїхав на Черкащину. Журналістську діяльність із літературною поєднував іще зі студентських років – попри це, за життя поета вийшла друком лише одна його збірка, «Тиша і грім».

Василь Симоненко помер у 28 років. За офіційною версією, від раку. За іншою версією, яку підтримують його сучасники, Симоненко просто «забагато знав».

У 1962 році він разом із колегами Аллою Горською та Лесем Танюком виявив місця поховання розстріляних жертв НКВС у Биківні. Про жахливу знахідку повідомили у міськраду, але замість слідства, усіх трьох почали переслідувати. Василя Симоненка навіть кілька разів жорстоко побили. Наслідком цього, упевнені друзі поета, і стала його швидка смерть.

Режисер і письменник Лесь Танюк пригадує, що тоді, за рік до смерті, життя Василя Симоненка перевернулося. Побачене у Биківні вразило його настільки, що він навіть розпочав щоденник. «Весь його щоденник, думаю, написаний для того, аби навести лад у душі, але ніяк не повірити у те, що сталося», – каже Лесь Танюк.



Розділ Українці пишаються

Святкуємо!

                          Найбільший Санта в світі - Португалія. Висота 21,08 метрів і 250 тисяч вогнів.
Розділ Бібліотечне життя

Святкуємо!


20 січня – Івана Хрестителя: історія свята, традицї

Головні традиції святкування Різдва в Україні 

Цікаві факти про Різдво і його святкування в різних країнах світу

Атмосфера Різдва на картинах українських художників

Від «Щедрика» до «Джингл-беллз»

Різдвяна казка — видавництво Ранок

Як правильно колядувати та щедрувати?


Розділ Календарні дати; народні свята

Святкуємо!

                       З Новим Роком !!!!!!
Для маленьких та дорослих:
 30 книжок для новорічного настрою


Розділ Бібліотечне життя

Бібліотечний креатив!



Неординарні книжкові виставки-інсталяції «Сяйво новорічних свят» - Книжковий Дід Мороз, символ 2020 року – «Книжкова миша», «Новорічно-різдвяний будиночок» та «Книжковий сніговик».






Розділ Цікавінки про книги

Цікаво!




 

   
Книжкові фестивалі 2020-го: коли і де?



Розділ Цікавінки про книги

Цікаво!



Другокласник з Луцька Володимир Каліш став наймолодшим модератором зустрічей з письменниками та дитячим волонтером у літературній діяльності з популяризації прочитаних книг. Хлопчик потрапив до “Книги рекордів України”.

Семирічний лучанин побив книжковий рекорд України



Розділ Цікавінки про книги
Новіші публікації Старіші публікації Головна сторінка
Підписатися на: Дописи (Atom)

Шукати в цьому блозі

Про мене

Моє фото
Олена Арделян
Дивитися мій повний профіль

Загальна кількість переглядів сторінки

Архів блогу

  • червня 2025 (4)
  • травня 2025 (5)
  • квітня 2025 (6)
  • березня 2025 (12)
  • лютого 2025 (21)
  • січня 2025 (9)
  • грудня 2024 (11)
  • листопада 2024 (12)
  • жовтня 2024 (21)
  • вересня 2024 (17)
  • серпня 2024 (7)
  • червня 2024 (2)
  • травня 2024 (15)
  • квітня 2024 (21)
  • березня 2024 (17)
  • лютого 2024 (14)
  • січня 2024 (15)
  • грудня 2023 (19)
  • листопада 2023 (12)
  • жовтня 2023 (7)
  • вересня 2023 (17)
  • липня 2023 (17)
  • червня 2023 (7)
  • травня 2023 (14)
  • квітня 2023 (29)
  • березня 2023 (24)
  • лютого 2023 (26)
  • січня 2023 (27)
  • грудня 2022 (27)
  • листопада 2022 (18)
  • жовтня 2022 (27)
  • вересня 2022 (13)
  • липня 2022 (1)
  • червня 2022 (6)
  • травня 2022 (30)
  • квітня 2022 (71)
  • лютого 2022 (1)
  • грудня 2021 (1)
  • листопада 2021 (14)
  • вересня 2021 (1)
  • червня 2021 (1)
  • травня 2021 (7)
  • квітня 2021 (8)
  • березня 2021 (9)
  • січня 2021 (10)
  • грудня 2020 (24)
  • листопада 2020 (43)
  • вересня 2020 (1)
  • липня 2020 (7)
  • червня 2020 (10)
  • травня 2020 (24)
  • квітня 2020 (36)
  • березня 2020 (41)
  • лютого 2020 (4)
  • січня 2020 (31)
  • грудня 2019 (12)
  • листопада 2019 (16)
  • жовтня 2019 (38)
  • вересня 2019 (1)
Тема "Венеціанське вікно". На платформі Blogger.