29 січня - річниця бою під Крутами

Бій під Кру́тами — бій, що відбувся 16 (29) або 17 (30) січня 1918 року біля залізничної станції Крути поблизу селища Крути та села Пам'ятне, за 130 кілометрів на північний схід від Києва, 18 км на схід від Ніжина.

Цей бій тривав 5 годин між 4-тисячним підрозділом російської Червоної гвардії під проводом есера Михайла Муравйова та загоном із київських курсантів і козаків «Вільного козацтва», що загалом нараховував близько чотирьох сотень вояків.

У бою під Крутами оборонці української державності виконали наказ командування і зупинили стрімкий наступ ворога. Ця затримка ворога дала змогу українській делегації укласти Берестейський мирний договір, який врятував молоду українську державність.

Сучасників особливо вразила загибель 28 сильних в повному розквіті сил юнаків, які потрапили після бою в полон до більшовиків і були ними страчені. Відступаючи в сутінках, студенти втратили орієнтир та вийшли прямо на станцію Крути, вже зайняту червоногвардійцями. Червоний командир Єгор Попов, розлючений значними втратами з боку радянських військ (близько 300 осіб), наказав ліквідувати полонених. За свідченнями очевидців, зі 27-ми студентів спочатку знущалися, а потім розстріляли. Учень 7-го класу Григорій Піпський зі Старосамбірщини перед розстрілом перший почав співати «Ще не вмерла Україна», і решта студентів підтримали спів.

Після розстрілу місцевим жителям деякий час забороняли ховати тіла померлих.

На похороні в Києві біля Аскольдової Могили голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинкові вірш «Пам'яті тридцяти».

На Аскольдовій могилі

Поховали їх —

Тридцять мучнів українців,

Славних, молодих…

На Аскольдовій могилі

Український цвіт! —

По кривавій по дорозі

Нам іти у світ.

На кого посміла знятись

Зрадника рука? —

Квітне сонце, грає вітер

І Дніпро-ріка…

На кого завзявся Каїн?

Боже, покарай! —

Понад все вони любили

Свій коханий край.

Вмерли в Новім Заповіті

З славою святих. —

На Аскольдовій могилі

Поховали їх.

21 (8) березня 1918 р.

До уваги батьків!...

 

18 січня - Всесвітній день Сніговика

2 січня – важлива дата в календарі кожного прихильника наукової фантастики. Адже цього дня у світі відзначається День наукової фантастики

 Попри те, що свято не офіційне та не визнається жодним з урядів, його підтримують такі відомі організації, як американська кінокомпанія Hallmark Channel та міжнародне видавництво Scholastic Corporation, що спеціалізується на випуску коміксів. Свято було засноване у США та розповсюдилось по різних куточках нашої планети.

Багатьох шанувальників творів наукової фантастики цікавить, чому цей день відзначають 2 січня. Проте дата вибрана не навмання – саме в цей день у 1920 році народився відомий американський письменник, всесвітньо відомий автор науково-фантастичної літератури – Айзек Азімов. Під його авторством вийшли десятки творів, написаних у цьому жанрі. Найвідомішими з них вважаються збірник «Все про роботів», «Трилогія про Фундацію».

Крім Айзека Азімова про себе також заявили наступні письменники:

 Жуль Верн – саме цей автор є батьком наукової фантастики, адже він започаткував цей жанр. Він є автором захопливих пригодницько-фантастичних творів, таких як «Діти капітана Гранта», «80 днів навколо світу», «П’ять тижнів на повітряній кулі» та багато інших.

 Герберт Веллс – один з найкращих та найвидатніших фантастів усіх часів. Його перу належать твори, які вже давно увійшли до класики світової літератури. Серед них неперевершені романи: «Невидимець», «Машина часу», «Перші люди на Місяці» тощо.

 Артур Кларк зі своєю «Космічною Одіссеєю», яка була успішно екранізована та чудово зустрінута глядачами.

 Френк Герберт – автор відомого циклу науково-фантастичних романів «Дюна», на основі якого були зняті декілька повнометражних фільмів та серіал. Як книга, так і її екранізації мають безліч прихильників. У своїх роботах автор торкається тем екології, еволюції, релігії, політики, виживання.

 Рей Бредбері – письменник, перу якого належить безліч науково-фантастичних романів та новел. Найпопулярнішим його твором є роман-антиутопія під назвою «450 градусів за Фаренгейтом».

 Вільям Гібсон є засновником кіберпанку – нового напрямку у жанрі наукової фантастики. В його творах високі технології тісно переплітаються з владою велетенських корпорацій, які керують світом. Маргінальні герої намагаються подолати режим олігархів в умовах соціального занепаду суспільства та надвисоких технологій. Яскравими прикладами таких творів є «Нейромансери», «Граф Нуль», «Мона Ліза овердрайв».

Все реак

Читай!..

 

Читаймо!..

 

Веб-квест "Зимовий серпантин"